Актуальність проблеми занедбаних територій в Україні
Згідно з інтерактивною мапою, розробленою ще при Мінприроди, в Україні у кожній області налічується кілька сотень стихійних звалищ відходів, які, на жаль, не ліквідовані обласними адміністраціями. Через неналежну систему поводження з відходами в населених пунктах щорічно виявляють до 27 тисяч несанкціонованих звалищ, що займають площу 580 гектарів. Як зазначено Міністерством розвитку громад, майже всі вони у 2019 році виявлені та ліквідовані. Але навіть карта демонструє, що це не так. Тож, понад 580 гектарів землі опиняється під сміттям.
Червона частка – кількість сміттєзвалищ, що розглядаються; жовта – сміттєзвалища у роботі (у майбутньому ліквідуються); зелена частка – ліквідовано (виконано запитів).
В Україні збільшується частка землі, що має непридатний для господарювання стан. Це не лише “вбиті” агресивним фермерством землі, а й колишні кар’єри, кладовища, полігони твердих побутових відходів (ТПВ), землі Чорнобильської зони, занедбані території колишніх аеропортів, радянських заводів, санаторіїв, військових баз та, навіть, покинутих через урбанізацію сіл. Як повідомляє видання DW у своєму сюжеті, лише у столиці 9 тисяч гектарів територій, зайнятих занедбаними промзонами та складськими приміщеннями. Це площа близько 13 тисяч футбольних полів. Ми вирішили поміркувати скільки нових потужностей “зеленої” енергетики можна побудувати на деяких занедбаних ділянках в Україні, та скільки електроенергії вони змогли б згенерувати додатково для українців та українок.
І така ідея виникла не лише у нас. Міжнародне агентство відновлюваної енергетики IRENA розробило веб-платформу Global Atlas for Renewable Energy, яка дозволяє у будь якій частині світу знайти придатні території для будівництва об’єктів ВДЕ.
Таку практику почали використовувати в Україні. Як інформує “Галка” з посиланням на ефір “НТК”, У Коршівській ОТГ планують збудувати сонячну електростанцію потужністю 6 МВт.
“У нас у наявності є земельна ділянка, котра не придатна для ведення сільського господарства, втім, вона підійде для встановлення сонячних панелей. Ми вже знайшли інвестора, з яким ведемо домовленості. Створення сонячної електростанції сприятиме суттєвим надходженням до бюджету ОТГ”, — підкреслив Ярослав Савчук, голова Коршівської ОТГ (Івано-Франківська область). 
Фото: Коршівська ОТГ з висоти пташиного польоту. Джерело: сайт громади
За даними Держенергоефективності, станом на 2020 рік в Україну залучено 3,8 мільярда євро інвестицій, та вже функціонує майже 7 тисяч об’єктів відновлюваної енергетики по всій країні.
Згідно з національним планом дій з розвитку відновлюваної енергетики, в загальному енергобалансі Україні має бути щонайменше 11 % енергії, згенерованої з ВДЕ, наразі ми лише на позначці 8 %. Національна енергетична стратегія України до 2035 року передбачає, що вже через 4 роки, у 2025-му, Україна стикнеться з потребою оновлення енергетичних потужностей і на це потрібно мільярди гривень. У стратегії планують досягти не менше 25 % ВДЕ до 2035 року в енергобалансі країни.
Ще у 2019 році Міненергодовкілля заявляли на міжнародній арені про курс “100 % ВДЕ в Україні”, проте, вже через пів року, у травні 2020, державний регулятор (НКРЕКП) запропонував “пригальмувати” активний розвиток ВДЕ в Україні через борги за зеленим тарифом. Таке різке відхилення від курсу, сформувало багато фінансових ризиків перед інвесторами та власниками малих домашніх СЕС, що вклали свої заощадження у відновлювану енергію.
Експеримент. Візьмемо кілька непридатних для господарства територій, і розглянемо їх потенціал для ВДЕ
Аби реалізувати наш задум, візьмемо до прикладу території:
– Макухівське сміттєзвалище (Полтава). Експлуатується більше ніж 65 років, фактичний розмір близько 17,5 гектарів. Станом на 2018 рік переповнене більш, ніж на 135 %.
– Військові склади в передмісті Києва, охоплює смт. Коцюбинське, були створені 1945 року. Територія військової частини — 147 гектарів, з яких близько 122 гектари — склади. Знаходиться під охороною, але у занедбаному стані. Наразі частина складських будівель демонтована, боєприпаси вивезені (проблемна територія з точки зору дозволів, але все ж занедбані військові бази складають не одну сотню гектарів земель, які можна використати з користю)
– Території, які щорічно опиняються під несанкціонованими стихійними сміттєзвалищами. Згідно з даними Міністерства розвитку громад і територій, це 580 гектарів земель.
(При виборі ділянки для ВДЕ потенційним інвесторам краще користуватися Публічною кадастровою картою України, з фільтром “Енергетика”. Так можна зрозуміти на якій території розміщені електромережі та підстанції для підключення)
Скільки можна згенерувати електроенергії використавши непридатні для землеробства землі в Україні?
Почнемо наш експеримент. Ми заздалегідь проконсультувалися з фахівцями Хмельницького енергетичного кластеру, щодо приблизної пропорції потужностей ВЕС і СЕС та площі землі, на якій вони можуть бути розміщені.
Візьмемо за базу наступне:
1 МВт потужностей СЕС займає територію 2 гектари.
1 вітряк 4 МВт потужностей ВЕС займає територію 40 соток, або 0,4 гектари.
Тож,
– На 17,5 гектарах переповненого Макухівського сміттєзвалища під Полтавою можна збудувати СЕС потужністю 8 МВт або вітропарк загальною потужністю 43 МВт.
– На 122 гектарах військових складів у передмісті Києва (смт. Коцюбинське) (мінус 7 гектарів колишні інфраструктурні об’єкти) можна побудувати сонячний парк загальною потужністю 57 МВт або вітровий парк на 257 МВт. Варто зазначити, що у випадку будівництва об’єктів ВДЕ поблизу населених пунктів, створюються додаткові робочі місця для жителів та налагоджується інфраструктура (дороги, магазини, підстанція, освітлення).
– 580 гектарів стихійних сміттєзвалищ в Україні можна замінити на невеликі СЕС, що в загальному матимуть потужність 290 МВт, або вітряками потужністю 1,4 ГВт. Непогана перспектива, чи не так?
Залежно від рівня інсоляції на цих територіях, ми приблизно можемо визначити, скільки електроенергії згенерують такі потужності за рік. Середньорічний рівень інсоляції в Україні, не враховуючи Карпатський регіон, становить близько 1000 Вт/метр квадратний.
Тож, потенційна СЕС потужністю 8 МВт на Макухівському звалищі може згенерувати в рік орієнтовну кількість електроенергії:
8 тисяч кіловат (8 МВт) множимо на 1000 (середній рівень інсоляції у Полтавській області) = 8 000 МВт ( або 8 млн КВт) – очікувана генерація енергії за рік від такого об’єкта.
Якщо припустити, що середньостатистичне українське домогосподарство за рік споживає 3 000 Квт (250 КВт на місяць), то
потенційна СЕС на Макухівському звалищі може забезпечити електроенергією 2 667 будинків протягом одного року повністю.
Середнє споживання електроенергії побутовими споживачами у 2019 році по областях можна переглянути на сайті НКРЕКП.
А сонячні електростанції побудовані на 580 гектарах колишніх стихійних сміттєзвалищ в Україні можуть за рік згенерувати 290 000 МВт електроенергії для 96 тисяч 667 домівок.
Але, не все так просто…. адже, при виборі території для сонячних та вітрових станцій інвестори зважають на кілька критеріїв, яким має відповідати територія та рельєф. І знайти відповідну зону стає значно складніше.
Як інвестори обирають територію для промислової сонячної чи вітрової електростанції?
- Перший крок, який слід зробити у пошуку земельної ділянки для СЕС чи ВЕС, це аналіз енергетичної інфраструктури в обраному регіоні. Слід розуміти, що генеруюче обладнання має кудись “направляти” електроенергію, тому у виборі земельних ділянок власники СЕС чи ВЕС обмежені наближеністю до підстанцій. Чим ближче – тим краще, адже це заощаджує кошти на будівництві ліній для транспортування електроенергії від точки генерації до об’єднаної енергетичної системи.
- Визначивши точку приєднання (підстанцію), можна перейти до пошуку земельної ділянки в радіусі, який є економічно доцільним. Зручним інструментом для цього слугуватиме кадастрова карта України та геоінформаційна система (карта мереж та підстанцій, яка знаходиться на сайтах обласних розподільчих мереж – обленерго).
- Потрібно оминути санітарні зони та заповідні ділянки.
- Для СЕС необхідно врахувати такі фактори: рівень інсоляції, орієнтація на південь, відсутність затінення, відносно рівний рельєф та помірна вологість. Від потужності модулів та їх розташування залежить ефективність використання площі, зазвичай СЕС на 1 МВт займає площу до 2 гектарів. ВАЖЛИВО: чим більша потужність одного модуля станції (одна панель), тим менше площі потрібно для більшої потужності. З кожним роком СЕС матиме більший коефіцієнт корисної дії, адже потужність сонячних модулів постійно збільшують.
- У виборі ділянки для ВЕС звертають увагу на силу та швидкість вітру, а також на шляхи міграції птахів та інші вимоги з охорони довкілля. Враховують логістичні особливості вітрової енергетики, адже обладнання для промислового вітрового парку досить великогабаритне і потребує ретельного вивчення маршруту. Наприклад, вітряк потужністю 4 МВт має мачту висотою 120 метрів, довжина лопаті – 75 метрів. Враховуючи, що вітряний парк містить не одну турбіну, а більше, слід забезпечити можливість довезення всього обладнання до місць встановлення усіх вітряків. Між встановленими мачтами має бути достатня відстань, щоб вітряки безпечно працювали та не впливали на ефективність один одного. Орієнтовна відстань може бути 600 метрів один від одного. Територія, що потрібна для встановлення однієї мачти приблизно дорівнює 25 соток, але слід додати ще й площу для подальшого обслуговування ВЕС.
При виборі ділянки для ВДЕ Українська кліматична мережа наполегливо радить дотримуватися критеріїв сталості таких об’єктів, тобто враховувати екологічний та соціальний вплив відновлюваної енергетики на довкілля та громаду. Це допоможе уникнути негативних наслідків: ризиків та конфліктів через роботу нового об’єкта. Для цього організації розробили такі критерії у публікації.
А для того, аби оцінити весь потенціал ВДЕ у вашій області, від максимальної потужності до швидкості окупності та прибутковості, можна використати методику оцінки потенціалу ВДЕ. Її розробили фахівці громадської організації Екоклуб та Хмельницького енергетичного кластеру.
Які кроки слід пройти перед будівництвом проектів зеленої енергетики?
Основну роботу до процесу будівництва можна розділити на три категорії: перша – земельні питання, друга – проектування електростанції, третя – узгодження приєднання з обласними розподільчими мережами. На прикладі СЕС, тривалість узгодження цих питань може тривати близько року, процес передбачає великий пакет документів, що необхідно зібрати.
Підготовка до будівництва ВЕС має схожу процедуру, але передбачає ще дослідження вітру (для цього встановлюється щогла, яка вимірює вітер протягом року) та проведення громадських обговорень звіту з ОВД (оцінка впливу на довкілля).
Яка практична вигода громаді від будівництва СЕС чи ВЕС на їх території?
– Поки інвестори чи власники збирають всі необхідні документи, а потім будують сам об’єкт, – громада отримує плату за оренду землі, що використовується. Громада сама визначає ставку орендної плати за конкретну ділянку. Для цього спершу проводиться оцінка території. Далі визначається відсоткова частка від оціночної вартості цієї землі (рішення місцевої ради), яку має щорічно сплачувати інвестор. Вона може бути від 3 до 7 % на рік від оціночної вартості. А це близько 250 тисяч гривень до місцевого бюджету на рік від такого об’єкту на території громади.
– Якщо у громаді є об’єкт, що генерує електроенергію, це убезпечує її жителів від можливих перебоїв у постачанні електроенергії із загальної електромережі.
– Майже у кожному договорі інвестора та громади про встановлення на їхній території об’єкта ВДЕ йдеться про певний матеріальний внесок на благо громади. Це може бути ремонт дитячого садочка чи дороги, або ж разова матеріальна допомога інвестора. Наприклад, на освітлення вулиць чи іншого благоустрою території громади.
Тож, як бачимо, об’єкти відновлюваної енергетики – це не дорога і складна забаганка олігархів, це актуальна і необхідна реальність для українських громад. Адже переваги є: енергетична безпека, нові інвестиції, налагодження інфраструктури, нові робочі місця та податки. До того ж, такі громади стають на шлях нового зеленого курсу для країн Європи – адаптації до змін клімату, зменшення викидів парникових газів та 100 % відновлюваної енергії в енергобалансі України.
Маргарита Мостова та Хмельницький енергетичний кластер
для сайту “Енергетичний перехід”.