Щоб досягти енергетичної децентралізації і знизити залежність від атомної енергетики та вугілля, громади повинні поступово переходити на відновлювані джерела енергії (та перш за все – продовжувати здійснювати енергоефективні заходи). Кошти на такі проекти вони можуть знайти наразі або у своєму місцевому бюджеті, що зараз складніше, ніж до війни, або залучати міжнародну допомогу.
Нині в Україні діють різні міжнародні програми з надання допомоги громадам. Серед програм в енергетичному секторі є:
- Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) Уряду США через USAID, в рамках якого США допомагає Уряду України та енергетичним підприємствам надавати українцям електроенергію, газ, тепло та гарячу воду, шляхом встановлення нового обладнання, фінансування енергетичних планів тощо.
- Донорську допомогу для розвитку розподіленої генерації на місцях надає ініціатива Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) щодо будівництва дахових електростанцій для забезпечення автономними системами електропостачання шкіл, лікарень, садочків в громадах.
- Найбільше сподівань очікується від програми відновлення ЄС Ukraine Facility, загальний бюджет якої складає 50 млрд. євро. У рамках політики Енергетичного переходу Європейського Союзу програма передбачає фінансування виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел та встановлення автономних систем живлення.
Долучитися до Коаліції або її окремих активностей, також отримати консультацію, можна шляхом звернення на електронну адресу координаторки Коаліції: n.lytvyn@ecoclubrivne.org
Коаліція “Енергетичний перехід” співпрацює із органами місцевого самоврядування і надає консультації (через ГО Екоклуб, Екодія, Хмельницький енергетичний кластер, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу м. Лубни) щодо пошуку можливої грантової підтримки громад у сфері енергетики. Проте інколи цього недостатньо, щоб громада дійсно розпочала процес оформлення запиту на отримання міжнародної допомоги через певний ряд перепон. У ході роботи ГО “Екоклуб”, учасниці Коаліції, із представниками громад організація виокремила ряд рекомендацій, які б варто було врахувати органам державної влади задля покращення процесу енергетичного переходу у територіальних громадах України:
- Прямий доступ до міжнародної фінансової підтримки без погодження центрального органу виконавчої влади.
Варто зазначити, що центральний державний апарат володіє інформацією щодо загальних потреб країни в енергетичному секторі та, на жаль, може в цьому контексті не надавати перевагу точковим потребам громад, які однак вимагають нагального вирішення.
У той же час, прямий доступ до фінансування для громад дозволив би через двосторонню безпосередню комунікацію обґрунтовувати необхідність фінансування того чи іншого об’єкту, з наданням гарантій з боку громад, котрих останні зазвичай дотримуються. У свою чергу, донори отримували б більш глибинне розуміння проблематики та теж мали право вибору щодо направлення фінансування залежно від основоположних цілей певної країни чи організації-донора.
Окрім того, двостороння взаємодія, без залучення додаткової бюрократичної ланки, давала б швидші результати на місцях та відповідно скорішому втіленню проектів допомоги.
- Залучення органів місцевого самоврядування до прийняття профільних нормативно-правових актів в сфері енергетики.
ОМС є фактично практиками, що втілюють прийняті законодавчі ініціативи та норми. Відповідно, залучення органів місцевого самоврядування під час напрацювання необхідних законодавчих ініціатив є критичним для їх успішної реалізації. При цьому, під залученням варто розуміти саме повідомлення ОМС та профільних організацій, що представляють їх інтереси стосовно розробки певного нормативно-правового чи регуляторного акту з метою отримання пропозицій і рекомендацій, адже самостійне відслідковування є неможливим для ОМС через брак ресурсу.
Додатково слід вказати, що залучення громад в процес прийняття законодавчих та регуляторних актів сприятиме розвитку громадянського суспільства, що є основною метою демократій.
Пріоритетним на даний момент в контексті необхідності залучення ОМС є надання пропозицій до наступних проектів нормативно-правових актів:
– проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про розподіл у 2024 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках проекту “Програма з відновлення України” між місцевими Бюджетами;
– проекту акта Кабінету Міністрів України про схвалення Державної цільової економічної програми стимулювання розвитку розподіленої генерації електричної енергії з відновлюваних джерел енергії на період до 2030 року;
– проектів Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств ― виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року;
– Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств водопостачання та водовідведення, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року;
– Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель на період до 2030 року;
– проекту розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату;
– законопроектів щодо внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування в частині адміністрування місцевих податків і зборів;
– проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження річної квоти підтримки та графіка проведення аукціонів на наступний рік, а також індикативних прогнозних показників річних квот підтримки на чотири роки, що настають за роком, на який встановлюється річна квота підтримки;
– законопроекту про внесення змін до Законів України “Про енергетичну ефективність”, “Про ринок електричної енергії” щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження “розумних мереж”;
– проекту постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Порядку використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації;
– проекту акта Кабінету Міністрів України щодо оновлення Державної стратегії регіонального розвитку України на 2021—2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695, відповідно до нових викликів, що постали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
- Проведення спеціалізованих роз’яснювальних заходів для органів місцевого самоврядування.
Після запровадження будь-яких законодавчих ініціатив необхідним є донесення їх суті та прикладного застосування до громад з метою досягнення ефективності прийнятих актів. Деякі механізми, через їх комплексність та порядок фіксації в законах, так і залишаються закритими для ОМС чи не використовуються ними в повній мірі. Натомість, роз’яснення письмові або усні в рамках спеціалізованих заходів від Міністерства енергетики України чи Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг могли б значно покращити ситуацію з застосуванням всіх механізмів підтримки чи стимулювання розвитку відновлюваної енергетики на місцях. Більше того, такі роз’яснення зняли б певне навантаження і з зазначених органів державної влади, яким не потрібно було б надавати певну інформацію по декілька разів.
- Сприяння кадровому забезпеченню через навчальні програми.
У зв’язку зі значним зменшенням населення України, що є наслідком війни, все більше відчувається брак кваліфікованих кадрів в спеціалізованих питаннях. Громади на місцях зіштовхуються з відсутністю достатньої кількості екологів, спеціалістів з енергомеджменту, професіоналів в сфері енергетики. Відповідно, необхідним є як запровадження державних навчальних програм щодо підготовки визначених кадрів, так і спеціалізовані навчальні курси для тих, хто має певну базову освіту, але потребує удосконалити знання в більш вузькій спеціалізації. Однак такі навчальні програми і заходи вимагають додаткової фахової організації та фінансування.
Наголосимо, що через початок війни у 2022-му році багато програм міжнародної допомоги для громад у сфері енергетики були призупинені Міністерством енергетики, що пригальмувало процес енергетичного переходу на місцях. Тому аби територіальні громади України дійсно ефективно та швидко змогли забезпечити мінімальний рівень енергетичної безпеки для свого існування, варто продовжувати реалізовувати програми з розвитку ВДЕ і покращувати ефективність процесу.