18 грудня українська делегація представила результати участі у щорічній Конференції сторін Рамкової Конвенції ООН з питань клімату – СOP25.
Так, у своїй промові на переговорах Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель розповів про розробку візії зеленого переходу для української енергетики, що буде передбачати реструктуризацію вугільної галузі.
“Розпочато процес підготовки інтегрованого енергетичного і кліматичного плану для України. Уряд продовжує тримати курс на поступовий розвиток ВДЕ, почалася розробка візії зеленого енергетичного переходу. Є плани запровадити податок на викопне паливо (вуглецевий податок): його акциз буде 27 грн, його розмір перераховуватиметься залежно від виду палива, та в залежності від того, який там вміст вуглецю та обсягу викидів у атмосферу. Його наслідки не є критичними для споживачів але, це допоможе уряду зібрати за різними оцінками приблизно від 4 до 5 млн грн для енергоефективності. Хочемо запровадити більше заходів з енергоефективності у комунальній сфері та на промисловому рівні.”– повідомила Ірина Ставчук, заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля.
“Кліматичні переговори стають майданчиком для співпраці не лише урядів країн, а й бізнесів, фінансових інституцій та міст. Цьогоріч 600 інвесторів підписали звернення до урядів з вимогою скоротити субсидії у вугільну галузь і почати перехід держав на низьковуглецевий розвиток. Уряди мають поставити ціль досягти кліматичної нейтральності. Але, як показують результати переговорів, урядам домовитися складно. В цей момент міста можуть це зробити скоріше та прийняти локальні стратегії низьковуглецевого розвитку. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів можливість переходу країн і міст на відновлювану енергетику. Містам треба брати цей процес у свої руки. Вже 7 українських міст офіційно заявили про ціль переходу на 100 % ВДЕ до 2050 року. У світі таких міст вже понад 247 та ще 33 регіони.” – підкреслив позиції громадськості Ілля Єременко, експерт Екоклубу та голова Української кліматичної мережі.
Основна ціль цьогорічних переговорів – прояснити основні правила міжнародної торгівлі квотами на викиди вуглецю (стаття 6). По цьому питанню країни не прийняли рішення. Також, делегати не змогли погодити єдину систему інвентаризації викидів. Але домовилися, що у 2020-му всі країни мають подати оновлені національні внески у Паризьку Угоду. Оновлені внески мають включати реальну ситуацію: здешевлення технологій ВДЕ та амбітні цілі кожної держави. Для України у цих переговорах важливі правила дії механізму реалізації Паризької Угоди. Україна розпочала процес оновлення свого національно-визначеного внеску, він має бути завершений не пізніше 1 вересня 2020 року. Держава уже кілька років поспіль проти перенесення квот на одиниці викидів з Кіотського Протоколу, адже ринок цих квот буде функціонувати лише тоді, коли буде попит на ці квоти.
Додатковим політичним завданням для України на СOP25 стала актуалізація питання Криму. Росія включає до свого звіту викиди в окупованих українських територіях, що суперечить міжнародному праву.
Нагадаємо, майже 200 країн з 2 по 15 грудня дискутували про те, яким чином буде досягнута глобальна мета країн у Паризькій Угоді — утримання глобального потепління не більше ніж на 1,5 градуси. Країни ухвалили декларацію «Чилі-Мадрид. Час діяти», проте відклали ухвалення ключових рішень щодо врегулювання міжнародного ринку вуглецевих квот (стаття 6) до наступних переговорів країн у Ґла́зґо (Шотландія).
Запис брифінгу: https://cutt.ly/2rq5ZsC