Про важливість енергозбереження та енергоефективність в Україні почали говорити трохи раніше, ніж про важливість самостійності та незалежності об’єднаних територіальних громад  (ОТГ). Реформа децентралізації та збільшення вартості енергоносіїв пришвидшила «перехресний» розвиток цих двох напрямків розвитку держави. Додався і третій чинник: світова тенденція переходу на 100% відновлювальних джерел енергії.  Але що ж насправді можуть робити ОТГ? Якими механізмами підвищення енергоефективності та переходу до енергонезалежності вже користуються українські громади, а яким механізмам варто повчитися (чи згадати)? Чи справді для впровадження енергозберігаючих заходів необхідно великі кошти, чи можна почати з “того, що є”? Чи є шанс в наших новонароджених громад здійснити енергетичний перехід і що може послугувати рушієм для цього?

 

Децентралізація має на меті посилити роль місцевого самоврядування, наділити громади можливістю самим вирішувати справи на місцях, зокрема розпоряджатися коштами своїх бюджетів. І, хоча ця реформа є однією з найскладніших з усіх українських реформ, саме на розвитку ОТГ, що будуть здатними ефективно використовувати свої грошові потоки, базується подальший розвиток України.

 

Все ще відносно нова абревіатура «ОТГ – об’єднана територіальна громада» з’явилася в українському лексиконі в 2015 році, коли був прийнятий Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і розпочалася реформа децентралізації. Загалом ОТГ – це добровільне об’єднання громад. Головна ідея – це дати громадянам можливість самим приймати рішення як порядкувати в своїй громаді шляхом передачі прав, обов’язків та бюджету. Відтепер в ОТГ залишатиметься єдиний податок, податок на прибуток підприємств та установ комунальної власності та податок на нерухомість. І певний відсоток інших податків – від податку на прибуток фізичних осіб до акцизного. До того ж від держави передбачена субвенція на формування інфраструктури ОТГ. Рада ОТГ звітується громаді, а не центральній владі. Громада має можливість контролювати діяльність місцевої ради та слідкувати за фінансовими потоками. Така свобода, відповідно супроводжується і більшою відповідальністю.  

 

Необхідність вирішувати одвічне питання «звідки брати гроші» змусило громади не лише шукати нові шляхи їх залучення, а й ретельніше рахувати вже наявні кошти. Тут і приходить час згадати про енергозбереження та енергоефективність.

 

Три кроки: що маємо, що хочемо мати, що будемо мати

 

Для розуміння того, який ресурс закладений у енергозбереженні чи ефективному використанні енергії необхідно розібратися скільки, власне, енергоносіїв споживається громадою, де громада може зекономити і які, власне, заходи будуть найбільш ефективними.

 

Балтська міська об’єднана територіальна громада (МОТГ) знайшла відповіді на ці питання в розробці довготермінового енергетичного плану, зрозумівши, що це дасть не лише розуміння енрегоресурсного потенціалу громади, а й відкриє шлях для повноцінної участі громади в Угоді Мерів, а з цим – і шлях до отримання експертної допомоги та інвестиційних проектів.

Балтська загальноосвітня школа №3 після термомодернізації. Фото: otg.cn.ua

 

Отже, Балтська  МОТГ, що розташована в Одеській області у 2017 році спожила енергоносіїв в обсязі 122,1 тис. МВт∙год, на суму у 37,8 млн. грн (у цінах 2017 року). Найбільше споживається природного газу (52,0%) та електричної енергії (36,3%), натомість  питома вага відновлювальних джерел енергії в загальному паливно-енергетичному балансі становить лише 1,8%. Природного газу найбільше споживає населення та бюджетна сфера. З 2001 року в м. Балті відсутня система централізованого опалення і більшість приватних будинків опалюється індивідуальними квартирними газовими котлами. А от для опалення бюджетних будівель використовується як газ, так і вугілля і деревина. Проведений енергоаудит виявив значні перевитрати (в деяких випадках до 90%) енергоносіїв. А на оплату комунальних послуг та енергоносіїв бюджетних установ витрачається до 6% бюджету.

ПДСЕР (план дій сталого енергетичного розвитку) – це документ, що  описує відправну точку (базовий рік) та шлях досягнення містом (ОТГ) скорочення власних викидів СО2 щонайменше на 20% до 2020 року. ПДСЕР містить детальний опис існуючої структури енергоспоживання та викидів парникових газів та визначає найбільш ефективні конкретні заходи та довгострокові стратегії для досягнення поставленої цілі.

ПДСЕРК (план дій сталого енергетичного розвитку та клімату) ставить більш амбітну ціль  – скорочення містом власних викидів СО2 щонайменше на 40% до 2030 року та розробку заходів з адаптації до змін клімату. На додачу до згаданих у ПДСЕР заходах та сферах енергоспоживання до ПДСЕРК також включається оцінка біорізноманіття та землекористування.

Розробка і впровадження ПДСЕР/ПДСЕРК є частиною Угоди Мерів – ініціативи Європейського Союзу, що направлена на задоволення енергетичних потреб міст та громад без шкоди для майбутніх поколінь.

Маючи розроблений ПДСЕРК Балтська громада не лише отримала спланований шлях до зниження викидів парникових газів до 2030 року, а й може чітко прорахувати економічний ефект від покрокової реалізації енергоефективних заходів у громаді. До 2030 року він складе 107,7 млн. грн. (з них мешканці міста зекономлять близько 16 млн. грн. до 2030 року). Саме на таку суму буде скорочено споживання паливно-енергетичних ресурсів за весь період дії ПДСЕРК (за тарифами 2017 року). І хоча мешканці міста прямої економії отримають лише 16 млн. грн., вони  отримають значно більше “непрямої” вигоди у вигляді теплих дитячих садочків, шкіл, лікарень та можливості громади вкласти ці кошти в свій розвиток.

 

З наведених даних щодо Балтської ОТГ очевидно, що питання енергозбереження та використання альтернативних джерел для громади є ключовим. Тепер, коли органи місцевого самоврядування ще більш зацікавлені у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, довготермінове планування та впровадження дієвих механізмів формування енергонезалежності відкриває нові перспективи для громад.  

 

Від моніторингу до практичних проектів

 

Подібний шлях також успішно пройшла  Сосницька ОТГ, Чернігівської області. Ще в січні 2016 року смт. Сосниця приєдналася до Угоди Мерів і взяла на себе доволі амбітні зобов’язання зменшити до 2030 року викиди парникових газів на 30%. В жовтні 2018 року громада виборола конкурс на розробку та написання Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК).

Дитячий садочок після заміни вікон та часткової реконструкції. Фото: otg.cn.ua

 

Розпочинала Сосниця з призначення відповідальної людини, яка обіймала посаду менеджера з ефективного використання енергії та здійснювала щоденний електронний моніторинг споживання енергоносіїв. Спеціальне програмне забезпечення дозволило відслідкувати кількість спожитих енергоносіїв кожної з установ, дані якої вносяться в базу.  Це дозволило не лише оперативно реагувати на нетипове споживання (аварії, надмірне споживання у вихідні дні), а й аналізувати отримані дані. Фактично спостереження ведуться з 2016 року і на їх основі можна зрозуміти стан енергоспоживання в Сосниці – тип, вартість спожитих енергоносіїв, календарна залежність. Маючи вихідний «базовий» рівень Сосниця отримала можливість відслідковувати реальну зміну споживання не лише загалом, а й по кожній установі.

Голова Сосницької ОТГ Андрій Портний оглядає нові енергоефективні індукційні плити в дитячому садочку. Фото: Екоклуб Рівне

 

Реконструкція опалення у дитячому садочку у 2017 році в результаті дозволила  скоротити витрати на опалення у більш ніж 2 рази, а температура приміщень садочка стала триматися на позначці 20-21 градус (до реконструкції 16-18). При цьому в закупівлі дров необхідності не було – використовувалася деревина після санітарної рубки зелених насаджень Сосниці. На встановлення твердопаливних котлів, нові насоси, ремонт теплотраси та котельні було витрачено 600 тисяч грн з Державного фонду реконструкції та розвитку та майже 430 тисяч грн з місцевого бюджету. Планується, що за 3-4 роки буде зекономлена витрачена сума коштів.  Подібним чином було впорядковано ще декілька соціально значущих об’єктів Сосниці. За 2017 рік з бюджету смт. Сосниця було витрачено 164 тисячі гривень, решта коштів – залучена зовнішня підтримка.

 

В твердопаливних котлах спалюють дрова від санітарної рубки. Фото: otg.cn.ua

 

Проте за підсумками 2017 року значної економії енергоносіїв в Сосниці досягти не вдалося. Але в цьому конкретному випадку це радше перемога, ніж зрада. Адже до кінця 2016 року вечори у  Сосниці були темними: вуличне освітлення або було відсутнє в принципі або в поганому технічному стані або було вкрай далеке до енергоощадливого споживання. Ця ситуація була змінена завдяки реалізації проекту «Вуличне освітлення, смт. Сосниця – реконструкція». Частина коштів на реконструкцію було виділено з місцевого бюджету, більша частина отримана в якості субвенції з держбюджету на соціально-економічний розвиток в розмірі 1 150 000 грн. В кінці  2017 року вперше вуличне освітлення з’явилося у селі Мале Устя. Завдяки тому, що при реконструкції вуличного освітлення були використано енергоефективне обладнання рівень споживання електрики зріс несуттєво.

 

Ключі до успіху – планування та комплексний підхід

 

На прикладі двох ОТГ – Балтської та Сосницької дієвою виявилась базова оцінка наявних ресурсів та чітке планування наступної діяльності в кожній конкретній сфері. Хоча до такого висновку обидві ОТГ йшли різними шляхами: Балтська через розробку ПДСЕРК, а Сосницька через енергомоніторинг і лише зараз підходить до написання ПДСЕРК. Але обидві ці ОТГ дійшли до розуміння того, що економія енергоресурсів – це можливість не лише підвищити якість життя своїх мешканців, а й реальна можливість заощадити кошти місцевих бюджетів; залучити інвестиції; скоротити викиди парникових газів. Розроблений  ПДСЕР/ПДСЕРК якраз і зручний об’єднанням усіх дій в енергетично важливих сферах ОТГ (міста, селища) в один чіткий документ.

 

Необхідність взаємодіяти  як під час розробки, такі під час реалізації, різних структурних підрозділів місцевих адміністрацій, сприяє налагодженню співпраці між ними, що призводить до втілення комплексних заходів, а не лише до реалізації окремих, відірваних один від одного, проектів. Наявність в громаді координатора-енергоменеджера посилює її спроможність якісно оцінити витрати енергоресурсів і, відповідно, точніше та ефективніше планувати заходи щодо скорочення їх споживання. Енергоменеджер може забезпечити не лише оперативне відслідковування фактичного енергоспоживання, а й індивідуальний підхід при розрахунку потенційної економії енергоресурсів окремих споживачів.

 

Такий підхід здатен значно вплинути на енергетичну залежність України в цілому: по перше він дозволить суттєво переформатувати споживання енергоносіїв в комунальній сфері (скоротити чи змінити його структуру), по друге сприятиме принциповій зміні самого підходу до управління ресурсами на місцях.

  

Інструменти для сталого енергетичного розвитку: що працює?

 

Після проведення оцінки наявних енергоресурсів та складання плану заходів з підвищення енергоефективності та переходу до використання відновлювальних джерел енергії, настає момент, коли треба вирішувати звідки брати кошти на його впровадження.

 

Децентралізація відкрила місцевій владі значно ширші можливості наповнення місцевого бюджету, ніж вона мала раніше. Але і витратна частина теж зросла. Тому варто звернути увагу на досвід інших країн, тим більше що в них необхідні механізми існують не один десяток років. Одним з таких перевірених інструментів є револьверний фонд. Він вже добре зарекомендував себе і в Україні, будучи застосованим на рівні ОСББ. А от у сфері діяльності об’єднаних територіальних громад цей механізм поки що не дуже популярний. Першим успішним досвідом в Україні є створення револьверного фонду м. Славута, Хмельницької області.

 

Револьверний фонд дозволяє мобілізувати з місцевого бюджету кошти громади для цільового фінансування енергоефективності в усіх секторах.  Це дозволяє впроваджувати проекти не лише в комунальних будівлях, а й у приватному житловому фонді.

Револьверний фонд – це інструмент який дозволяє надавати позики для підтримки певних видів діяльності, при чому повернені позики використовуються для надання наступних позик. Рішення про створення револьверного фонду приймають органи місцевого самоврядування, а користватися їм можуть всі мешканці або окремі їх категорії.

Соціальна реклама револьверного фонду, яка розміщувалась в Славуті. Джерело: Екоклуб Рівне

 

В Славуті будь хто з тих, що проживають у будинках садибного типу, можуть зібрати пакет документів та звернутися до Міської Ради за отриманням практично безвідсоткової позики на:

 

1. Модернізацію та утеплення стін фасаду; модернізацію, реконструкцію, утеплення і ремонт покрівель, дахового перекриття, підвальних приміщень.

2. Реконструкцію, ремонт і модернізацію обладнання та інженерних мереж теплопостачання  у будинку. Встановлення приладів погодного регулювання подачі теплоносія. Модернізацію систем вентиляції.

3. Встановлення обладнання з використання альтернативних до газу джерел енергії для потреб будинку.

4. Інші енергоефективні заходи у будинку.

 

Користувачу револьверного фонду таки доведеться сплатити комісію біля 3% від суми позики – для покриття банківських витрат та витрат на адміністрування.

 

За 3 роки, послугами револьверного фонду в Славуті вже скористалося 37 сімей. Найбільш затребуваними стали заходи із заміни вікон/дверей у домівках; реконструкція та утеплення фасадів; було встановлено декілька твердопаливних котлів.

Досвід показує, що створення револьверного фонду цілком можливе за умови політичної волі керівництва громади не лише впроваджувати  короткотривалі заходи, а й здійснювати інноваційну діяльність в довготривалому вимірі.

 

Револьверний фонд в ОТГ дозволяє залучати фінансування для економічно рентабельних проектів не лише в сфері енергозбереження, а й для застосування альтернативних джерел енергії. Цим шляхом пішла Люблинецька ОТГ, Волинської області, яка в квітні 2018 року створила фонд з наповненням у 10000 грн. Його послугами відразу скористалися для спорудження приватної сонячної електростанції потужністю 30 кВт. Сама СЕС споруджується за кошти «сонячного кредиту», а кошти фонду були використані для першого внеску у банк.  Повернення коштів може відбуватися протягом 1, 3 чи 5 років. До того ж з працюючої СЕС ОТГ отримує наповнення бюджету з рахунок податку з доходів фізичних осіб. Люблинецька ОТГ очікує отримати біля 15 000 грн в рік.  

 

Простота та доступність револьверного фонду стає все більш зрозумілою громадам. Вже створено револьверний фонд у Клеванській ОТГ та Гощанській ОТГ.  

 

Початок розбудови енергетичних кооперативів

 

Разом з тим в будь якій громаді існує ще один фінансовий ресурс, про можливість залучення якого або не згадують зовсім або згадують з великою обережністю. А цей ресурс може зіграти роль потужного рушія змін в енергетичному секторі будь якої громади. Мова йде про приватні кошті членів громади. Залучення їх в якості інвестицій позитивно зарекомендувало себе в ряді країн. Особливо ефективним інструментом залучення коштів мешканців є створення енергетичних кооперативів.

 

Так Берездівська громада планує скористатися досвідом європейських країн та створити один з перших в Україні енергетичних кооперативів. На сьогодні, за допомогою ГО «Екоклуб» відбувається формування пакету документації, пошук інвесторів.

Берездівська сільська рада. Фото: berezdivska-gromada.gov.ua

 

Берездівська ОТГ, як і інші ОТГ країни значну частку свого бюджету витрачає на енергоносії. За 2017 рік сільська рада лише на опалення природним газом 10 бюджетних об’єктів витратила 2 млн. грн. В той час Берездівська ОТГ має біля 500 га орних земель, солома з яких спалюється з шкодою для довкілля. Логічним було би використати місцеву солому для опалення місцевих об’єктів замість дорогого природного газу. Проте на заваді стоять  гроші – знайти інвестора, який би сам профінансував закупівлю всього необхідного обладнання для виробництва і використання солом’яних паливних брикетів складно. А от енергетичний кооператив міг би впоратися із цим завданням.

Кооператив – це добровільне об’єднання зацікавлених людей чи юридичних осіб, що планують разом розвивати спільну діяльність для отримання прибутку чи вирішення спільної задачі.

Берездівська сільська рада, ГО «Екоклуб», ряд фермерських, приватних суб’єктів та фізичних осіб досягли попередньої домовленості щодо інвестування коштів у створення кооперативу та придбання необхідного обладнання. Заплановано, що виготовленими брикетами буде опалюватись одна зі шкіл ОТГ, надлишок брикетів буде продаватися. Окрім дивідендів, що їх в майбутньому отримають учасники кооперативу, ряд вигод отримає і сама ОТГ: зменшення залежності від зовнішніх постачальників енергоносіїв, економія бюджетних коштів внаслідок зменшення вартості енергоносія, розвиток місцевої економіки (кошти, що зараз спрямовуються на закупівлю газу будуть  витрачатися в громаді, на закупівлю соломи; створення нових робочих місць; податки), скорочення викидів парникових газів. Всі ці досягнення стануть реальністю, якщо енергетичний кооператив в Берездові зможе подолати негативну історичну асоціацію з досвідом 90-х років, що виникає у громадян, коли вони чують про «кооператив» та недовіра до фінансових інструментів.

 

Створення таких кооперативів  «відкриє двері» широкого впровадження в Україні одного з найдієвіших інструментів досягнення енергетичної самодостатності громад. Кооперативи можуть бути створені для виконання ряду енергоефективних заходів: для забезпечення громади (чи її частини) електроенергією, теплом, паливом; для надання послуг, пов’язаних із енергоефективністю (закупівля послуг енергоаудиторів, послуг з утеплення житла чи об’єктів); для фінансування придбання членами кооперативу енергетичних установок (котлів, акумуляторів, сонячних батарей і т.д.) та іншого.

 

Принаймні про це свідчить досвід енергетичних кооперативів інших країн. Яскравим прикладом розвитку кооперативів є Німеччина – 7,5 тисяч кооперативів мають там біля 20 мільйонів членів.  Саме енергетичні кооперативи підняли в Німеччині прапор «енергетичного переходу на 100% ВДЕ» так високо. Більшість енергетичних кооперативів – це сонячні чи вітрові електростанції, але також великий відсоток їх займається забезпеченням теплопостачання,  інфраструктурою електромереж. В США в Асоціацію Touchstone Energy входить біля 800 енергетичних кооперативів з 46 штатів,  які забезпечують електроенергією мільйони жителів.  Кооперативи також мають неабияку популярність в Данії – до 85% всіх вітряних електростанцій тут знаходяться у власності кооперативів. Форм та моделей кооперативів існує велика кількість: це може бути і дві-три сім’ї, що об’єдналися разом щоб придбати подрібнювач для деревної щепи, і кілька десятків або навіть сотень членів, які інвестували у великі проекти та забезпечують значні обсяги генерації тепла чи електричної енергії з ВДЕ.

 

Досвід створення енергетичних кооперативів у Німеччині та Австрії було детально проаналізовано в дослідженні Офісу фінансового та економічного аналізу Верховної Ради України. Також розробляється проект закону щодо енергетичної кооперації.

Джерело: feao.org.ua/news/energy-cooperatives-germany-austria/

 

Як бачимо – на сьогодні в Україні існує широкий спектр можливостей як для впровадження найрізноманітніших заходів з енергозбереження так і шляхів залучення коштів для їх впровадження. Поза увагою даної статті залишились механізми енергосервісних контрактів, ряд банківських програм, проектних програм різноманітних фондів. Влучне компонування усіх наявних на сьогодні механізмів впровадження заходів з енергозбереження дозволить ОТГ не лише зменшити викиди парникових газів та забруднення довкілля, а й заощадити значні кошти, чи, навіть, отримувати прибуток.

 

Ольга Лящук