20-тисячне містечко Долина на Прикарпатті, яке в минулому було потужним центром нафтовидобування, сьогодні називають українською столицею енергоефективності. Долина – єдине місто в Україні, яке отримало європейський сертифікат енергоефективного менеджменту.
За понад 10 років у Долині утеплили всі заклади бюджетної сфери міста, більше 30% житлових будинків, що є найвищим показником в Україні, модернізували вуличне освітлення, відмовилися від централізованого опалення, а понад 60% великих котелень перевели на альтернативні види палива.
Зараз у місті планують розвивати вітрову енергетику, задумуються над використанням старих нафтових свердловин для опалення тепловими насосами та ставлять амбітні цілі – за 10 років утеплити понад 90% усіх будинків в місті.
Нафтова історія Долини
Долина – місто в Івано-Франківській області, історія якого останні 100 років тісно пов’язана з видобутком нафти. “Чорне золото” в регіоні зі свердловин глибиною 150-500 метрів добували ще напередодні Першої світової війни. Однак обсяги видобутку були незначними, доки на початку 50-х років минулого століття у регіоні були знайдені великі запаси нафти. З того часу почала занепадати історична галузь промисловості – солеваріння, а місто перетворювалося на потужний центр нафтовидобутку.
У 1949 році в Долині розпочали буріння глибокої розвідувальної свердловини. На глибині понад 1800 метрів нафтовики дісталися до потужного пласту нафти, який під тиском почав фонтанувати на поверхню, що обернулося екологічним лихом. Зі свердловини на прилеглі території виливалося близько 100 тонн нафти за добу. Фонтан вдалося приборкати лише за два тижні.
Однак нафтовики тішилися, адже це свідчило про початок нової епохи в історії міста. Відтоді видобуток нафти у Долині почався у великих масштабах, прокладені перші нафтопроводи.
Нафтовидобування і розвідка нових родовищ у Долині активно відбувалися впродовж наступних 50 років. Останнім часом нафтовидобувна промисловість перебуває у стагнації, скорочується кількість працівників, обсяги видобутку зменшуються, а розвідувальне управління взагалі ліквідували.
“Останні 10 років нафтова галузь, за моїми спостереженнями, переживає стагнацію. Нових свердловин за останні років 20 пробурено може дві. Експлуатують свердловини, пробурені у 80-х роках. Цей процес дуже недружній до екології”, – розповідає заступник мера Долини Володимир Смолій.
Попри це, дохід міста від податків, оренди землі та інших виплат нафтовиків, за його словами, досі залишається на рівні 70%.
“Якщо говорити про частку доходів місцевого бюджету від підприємств нафтогазового комплексу, то це близько 70%. Ми дуже залежні від цього виду економіки. Енергоефективність – це одна з наших ключових відповідей на те, як жити в реаліях, коли видобуток нафти починає затухати”, – каже заступник мера.
Володимир Смолій також додає, що у Долині є кілька стратегічних проектів для того, щоб диференціювати структуру економіки міста. Це, зокрема, і розвиток туристичної, бальнеологічної сфери, залучення інвестицій у сільське господарство – горіхівництво, бджільництво, ягідництво.
Енергоефективне сьогодення
Угода мерів та перші кроки
Коли у 2007 році в Долині починали робити перші кроки до зменшення витрат на енергоносії та переходу на альтернативні види палива, державної політики підтримки енергоефективності в Україні ще не було. Газ і електрика коштували дешево і про економію в містах ніхто не задумувався.
“Це починалося із доброї візії. У 2007 році я познайомився з Анатолієм Копцем, який на той час був чи не єдиним системним носієм ідеї енергозбереження в Україні. Він вважав, що найкраще впроваджувати енергоефективні заходи через міста. У Анатолія була ідея створити асоціацію енергоефективних міст на зразок уже на той час діючих в Європі Energy Cities і Кліматичний альянс”, – пригадує мер Долини.
Анатолій Копець добре знав засновника європейської організації Energy Cities Жерарда Маньїна і вирішив створити таку організацію в Україні. Він залучив міських голів Львова, Славутича, Бердянська, і Кам’янець-Подільського і вони стали співзасновниками Асоціації “Енергоефективні міста України”. Долина була п’ятим містом, яке долучилося до Асоціації та першим, яке сплатило членський внесок.
Мера Долини Володимира Гаразда тоді обрали віце-президентом асоціації енергоефективних міст України, а з 2009 року неодноразово переобирали президентом.
Мер Долини Володимир Гаразд (Фото: Долинська міська рада)
“Наприкінці 2008 року Долина вперше в Україні розробила стратегію енергозбереження до 2020 року. А вже у 2009 році я і мери ще 9 міст поїхали на саміт Угоди мерів у Брюсселі. На церемонії підписання були присутні лідери близько 300 міст, в тому числі й 10 міст з України”, – каже Володимир Гаразд.
Угода мерів – ініціатива, започаткована Європейським Союзом, яка об’єднує місцеві та регіональні органи влади, що беруть зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії. Зокрема, зменшити споживання традиційних ресурсів на понад 20%, викиди СО2 на понад 20% та використовувати понад 20% електроенергії з альтернативних джерел.
Приєднання до Угоди мерів передбачало напрацювання чіткого плану дій щодо зменшення споживання енергоносіїв, а також запровадження системи енергоменеджменту.
Так у Долинській міській раді з’явилася посада енергоменеджера. Одним із перших кроків було встановлення спеціального програмного забезпечення та запровадження системи моніторингу споживання енергоносіїв у бюджетних установах. За кілька місяців це дало досить хороший результат лише за рахунок зміни поведінки людей.
Відмова від централізованого опалення
У 2007 році Долина відмовилася від централізованого опалення. Це було складне рішення, яке зрештою призвело до значної економії газу. На той час близько 40% мешканців мали індивідуальне опалення, тому центральна котельня працювала неефективно.
“Ми наважилися і за два роки повністю перейши на індивідуальне опалення, ліквідували центральну котельню і надали соціально незабезпеченим категоріям людей фінансову підтримку”, – каже Володимир Гаразд.
Перший рік відмови від централізованого опалення був складним. Деякі будинки не мали підключення до газу тому встановили електричне опалення. Коли почалася зима, кабелі не витримували навантаження, доводилося в екстрених умовах усе ремонтувати.
“Люди по-різному на це реагували, але для нас фактично лише ця зима була складною. До сьогодні у нас є кілька будинків з електричним опаленням і вони не мають проблем”, – підкреслює Володимир Гаразд.
Енергоощадне вуличне освітлення
Одним із перших енергоефективних заходів стала модернізація вуличного освітлення. У 2008 році в місті почали заміну ламп розжарювання на енергозберігаючі натрієві. До 2013 року мережу розширили з 600 до 3,8 тисяч ліхтарів, при цьому зменшивши споживання енергії на 10%.
“Ми за 5 років забезпечили вуличним освітленням усе місто і при цьому зменшили споживання електроенергії. Площа освітлення збільшилася в 6 разів. Це був колосальний ефект. Зараз ми уже підходимо до того, що потрібні нові рішення, бо час йде вперед”, – каже мер міста.
Вартість 5-річного проекту склала 3 мільйони гривень.
Утеплення закладів бюджетної сфери
Енергоефективні заходи у Долині розпочали із утеплення дитячих садків та інших закладів бюджетної сфери. Один з перших грантів місто отримало від ПРООН на встановлення системи контролерів тепла у дитсадках. Автоматика регулювала режим роботи котлів, які почали працювати в ощадному режимі у вихідні та після робочого дня.
“Спочатку нам потрібно було проводити заходи на тих будівлях, які є у нашому безпосередньому підпорядкуванні. Найважче у державі працювати з житловим фондом, де дуже багато думок різних людей. Тому говорити їм, що потрібно впроваджувати якісь заходи, не показавши як це виглядає на прикладі бюджетних будівель було б неправильно”, – зазначає заступник міського голови Долини та перший енергоменеджер міста Володимир Смолій.
У 2010 році Долина отримала близько половини “кіотських грошей”, виділених на Україну через те, що небагато міст скористалися можливістю подати свої проекти. Це дало можливість залучити досить великі кошти на утеплення дошкільних навчальних закладів та лікарень.
Кіотський протокол – міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головна мета угоди – стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети.
“Ми активно працювали з ПРООН, американським та нідерландським посольствами, згодом виграли проект від Європейської комісії на комплексне утеплення музею”, – каже мер Долини Володимир Гаразд.
Котельні на деревині та сонячні колектори
Паралельно у місті переводили бюджетні установи на використання альтернативних видів палива. Після утеплення дитячих садків там встановили котельні на деревині.
“6 років тому спільно із районною адміністрацією ми залучили інвестора, який встановив у закладах бюджетної сфери твердопаливні котельні. Тоді 60% дитячих садків та 80% лікарень перейшли на опалення деревиною”, – підкреслює мер Долини.
Утеплений дитячий садок в Долині (Фото автора)
На трьох із п’яти дитсадків поставили сонячні колектори, які повністю покривають потреби у гарячій воді. Кошти залучили через кредитну програму НЕФКО під низькі відсотки. За рахунок економії на енергоносіях впродовж кількох років повністю покрили кредит на встановлення геліосистем.
Зараз місцева влада Долини розпочала співпрацю із програмою U-LEAD над пілотним проектом залучення інвесторів в альтернативні джерела енергії для бюджетних закладів на умовах приватно-публічного партнерства.
“Я сподіваюся, що восени наступного року ми будемо мати компанію, яка виграє право на теплопостачання цих установ”, – каже міський голова.
У Долинському районі достатньо лісових насаджень та деревообробних підприємств, відходи з яких можна використовувати як паливо. Крім того, в Долині почали вирощувати енергетичну культуру – міскантус на території колишнього військового містечка.
“Ми є учасниками проекту, який фінансується НАТО, та націлений на зменшення хімічно агресивного середовища на території колишніх військових баз. Проект передбачає висадження на таких ділянках землі міскантусу. Крім того, що це енергетична культура, міскантус адсорбує хімічні сполуки і нейтралізує їх”, – зазначає мер Долини.
Міскантус – енергетична культура (Фото: Michele Sorensen www.bestoflandscaping.com)
Після завершення пробного проекту міскантус вирощуватимуть на непридатних для сільського господарства землях неподалік Долини.
“Ми будуємо кластерну систему, починаючи від власних дров і закінчуючи біопаливом. Придбали колуни, дробилки, щоб перетворювати відходи деревини на стружку”, – пояснює Володимир Гаразд.
Утеплення житлових будинків
У 2015 році в Долині розпочали втілення масштабного проекту з термомодернізації житлових будинків. Загальна вартість проекту – 1 млн 73 тис. євро, а обов’язковою умовою участі для мешканців будинків було 20% співфінансування.
“Ми створювали різні можливості для реалізації м’яких навчальних проектів. У нас були проекти у сфері комунальної інфраструктури – це і оптимізація системи збору сміття, і вуличне освітлення, і пропаганда сталої мобільності для того, щоб люди менше використовували приватний автотранспорт. Тоді ми підійшли до того, шо потрібно братися за найбільш складний фонд житлових будівель”, – каже заступник мера Володимир Смолій.
Програма запроваджувала конкурсний відбір будинків для утеплення. В перший рік мешканці подали 15 заявок, з яких відібрали 13.
“Люди спочатку не вірили. Вони не розуміли чому вони мають давати 20% коштів на утеплення будинку. Було непросто переконати, що це їхній будинок і такого унікального шансу вони більше не матимуть”, – каже Володимир Гаразд.
Найбільшим викликом, за словами менеджера проекту з утеплення житлових будинків Петра Корбута, була робота з мешканцями.
“Якщо ти маєш одного замовника, то простіше узгодити всі питання. Ми активно залучали жителів до всіх етапів проведення конкурсу. Були й такі люди, які не вірили. Вони розповідали, що Європейський Союз нібито виділив 100% коштів на утеплення будинків, але 20% вже вкрали, тому хочуть взяти їх у мешканців. Але коли міський голова на особистому прийомі показав людям контракт, то напруження спало”, – підкреслює Петро Корбут.
Менеджер програми з утеплення житлових будинків Петро Корбут (Фото автора)
Для участі у програмі, потрібно було виконати низку вимог зібрати 75% підписів мешканців та ліквідувати заборгованість будинку. Інколи мешканці будинків навіть платили за боржників.
“Щоб не розповідати людям на пальцях, ми зробили місцевий центр енергоаудиту, йшли до людей на збори, розповідали, розвіювали багато міфів, пояснювали, що будинок – це спільна колективна власність мешканців. Ті мешканці, які зуміли налагодити роботу всередині свого будинку – зібрати ініціативну групу, пакет документів, отримали можливість утеплити свій будинок”, – наголошує заступник мера Долини Володимир Смолій.
Розмір внеску від мешканців визначали пропорційно до площі квартири. Це в середньому 4-8 тис. грн з однієї сім’ї. Враховуючи те, що економія газу у грошовому вимірі складає 3-4 тис. грн для сім’ї за опалювальний сезон, термін окупності цих інвестицій – 1,5 – 2,5 роки.
“У нас були будинки, де мешканці дуже хотіли утеплитися, але власники деяких квартир – пенсіонери, які не мали можливості зробити внесок. У таких випадках домовлялися розділити цю суму між іншими власниками квартир”, – каже Петро Корбут.
Підрядників для виконання робіт з утеплення кожного будинку вибирали на відкритому конкурсі, що дало можливість суттєво зменшити ціну утеплення. На один лот було в середньому 11 заявок, а пропозиція переможців приблизно на 30% дешевшою від очікуваної вартості.
“Коли люди давали 20% своїх коштів на утеплення будинку, то вони вимагали від підрядників належної якості робіт. Це був потрійний контроль – наш власний технагляд, аудит з Європейської комісії та мешканці”, – підкреслює мер Долини.
Наступного року на конкурс подали значно більше заявок. Із 30 відібрали лише 17 через обмеженість фінансування.
“Коли люди пережили першу зиму в утеплених будинках, всі зрозуміли очевидні вигоди від цього. По-перше, суттєво зменшуються видатки родини на опалення квартири – від 20 до 40%. По-друге, у квартирі з’являється комфорт не лише зимою, але й літом, бо у квартирах прохолодно. По-третє, вартість житла в утеплених будинках суттєво зростає. Вигляд цих будинків зовсім інший”, – зауважує Володимир Гаразд.
В результаті проекту в Долині утеплили 30% житлових будинків. Це найвищий показник в Україні у відсотковому співвідношенні, а фактично це 30 будинків із понад 100.
“Найбільшим результатом проекту є навіть не зменшення викидів СО2, а те, що ми сформували в місті мікроклімат. Люди у будинках, де провели утеплення, які разом проходили конкурси, жили цим проектом рік-два, прийшли до усвідомлення, що будинок – це їхнє житло. З цими людьми набагато простіше рухатися далі”, – вважає мер Долини.
Утеплений житловий будинок (Фото автора)
Місто допомагає встановлювати дитячі майданчики біля будинків, де провели термомодернізацію, створюючи модельні квартали, які за задумкою місцевої влади будуть надихати інших.
“Зараз проект закінчився, але охочих утеплити будинки дуже багато і ми сподіваємося на національний фонд енергоефективності”, – каже Володимир Гаразд. Він додає, що ціллю на наступних 10 років є утеплення понад 90% житлових будинків.
Заступник мера Володимир Смолій наголошує, що основний ефект від цього проекту в тому, що вдалося об’єднати мешканців та підготувати їх до втілення подібних проектів у майбутньому та відпрацювати модель прийняття рішень щодо утеплення у багатоквартирних будинках. Зараз, за його словами, люди готові до співфінансування у 30-40%.
“Ті, кому ми не змогли допомогти через обмеженість фінансування – це понад 20 будинків, які реально готові таке рішення приймати і чекають від нас підтримки в майбутньому. Ми покладаємо велику надію на державні інструменти підтримки – теплі кредити, фонд енергоефективності”, – каже Володимир Смолій.
Лідер у зменшенні викидів СО2
За замірами, які проводили у 2016 році, Долина скоротила викиди СО2 на 16%, що є кращим показником в Україні. До 2020 року в Угоді мерів прописана ціль – 21%.
Сертифікат від Угоди мерів за впровадження політики з підвищення енергоефективності (Фото автора)
“Ми планомірно рухаємося до того, щоб виконати ці зобов’язання. Зараз Угода мерів трансформувалася і там серйозно прописана кліматична складова, до 2030 року потрібно розробляти новий план дій. Ми плануємо поставити собі більш амбітну планку”, – каже заступник мера Володимир Смолій.
Окрім скорочення викидів вуглекислого газу енергоефективність для міста – це ще й значна економія на енергоносіях.
“Ми рахували, що завдяки тим заходам, які ми провели в бюджетній сфері, ми сплачуємо за енергоносії щонайменше на 30% менше з місцевого бюджету. За минулий рік обсяг реалізації газу для потреб населення скоротився на 18%, порівняно із роками, коли в нас були низькі тарифи”, – каже Володимир Смолій.
Майбутнє з чистою енергією
Вітер, сонце і енергія землі
За словами мера Долини, місто має хороший потенціал у вітроенергетиці. За 15 км від міста німецька компанія встановила вітротурбіни та збирається встановити ще 5. Уже проведена дослідницька робота та наступного року розпочнеться їх будівництво.
Крім того, у Долині є багато законсервованих нафтових свердловин, які можна використовувати як джерела теплової енергії. В Україні подібної практики немає, але таку технологію використовують у країнах Скандинавії.
“На жаль, з “Укрнафтою” дуже важко в цьому плані говорити. Потенціал тих свердловин є, але для того, щоб рухатися далі, нам потрібно провести дослідження хоча б однієї-двох. Керівництво “Укрнафти” поки байдуже до тієї теми”, – зазначає мер Долини.
За словами заступника мера, були спроби підняти це питання на загальнонаціональному рівні. НАК “Нафтогаз” збирав конференцію, де обговорювали перспективи використання законсервованих свердловин для розвитку геотермальної енергетики.
“Приїжджали спеціалісти з Угорщини, Нідерландів, Італії, які розповідали про такі приклади у своїх країнах. Тобто, це працює за кордоном і очевидно, що може працювати і в нас. Просто в “Укрнафті” ще мабуть не дійшли до розуміння, що це потрібно робити”, – підкреслює Володимир Гаразд.
За його словами, у Долині є свердловини, які розташовані за 200 – 300 метрів до будівель. Це дозволяє використовувати їх наприклад для підігріву басейнів у спорткомплексі, опалення деяких шкіл.
“Трохи важко йде, бо це наполовину приватна компанія, але ми сповнені оптимізму, бо це може досить непогано прозвучати. Компанія ставить перед собою стратегічні цілі, то така от екологічна дружність у них теж є в пріоритетах. Сподіваюся, що в найближчі кілька років ми теж вийдемо на якийсь цікавий пілотний проект”, – підсумовує заступник мера Володимир Смолій.
Мер міста має амбітні цілі – використовувати більше сонячної, вітрової та геотермальної енергії.
“Ми на порозі нового плану дій. У мене є величезне бажання привести наше місто до стовідсоткової енергетичної незалежності. Я бачив такі приклади за кордоном”, – підсумовує Володимир Гаразд.
Рихліцький Володимир
