Авторка: Наталія Горбань
Баранівська ОТГ взяла курс на сонячну енергетику. Скільки може на цьому заробити громада?
«Наша громада утворилася в грудні 2016 року. А в 2017 році ми вже підписали план дій і приєдналися до ініціативи Угоди мерів. Однією з умов Угоди є до 2020 року скоротити викиди вуглекислого газу не менше ніж на 30%. – розповідає енергоменеджер Баранівської ОТГ Юрій Савич. З того часу в Баранівській ОТГ, що на Житомирщині, активно реалізують проекти з енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики.
Зокрема, за попередні роки в громаді утеплили школу і гімназію. «Завдяки утепленню, за перші місяці цього року ми вже отримали 33% економії газу. Щоправда, утеплення – дороговартісний проект, який окупиться лише за десять років. Ще один проект, який нещодавно реалізували – заміна ламп розжарювання на ЛЕД у вуличному освітленні, освітніх і медичних закладах. Вкладення швидко себе окуплять. Лампи, які ми закупили для приміщень, окупляться вже за пів року-рік. А вуличне освітлення ЛЕД-лампами – до трьох років. Потенціал щорічної економії від такого переходу на ЛЕД-освітлення складає приблизно 200 000 кіловат годин», – розповідає про нововведення енергоменеджер.
Там, де були неродючі ґрунти, хащі і смітник в Баранівській ОТГ нині будують сонячну електростанцію
Ще один проект, який реалізують на території ОТГ – будівництво сонячної електростанції потужністю 10 МВт. На початку літа 2018 року до Баранівської ОТГ звернувся інвестор із пропозицією збудувати на території громади сонячну електростанцію.
«Влітку депутати на сесії прийняли рішення виділити для побудови СЕС 24 га землі в довготривалу оренду. Щодо цього були проведені громадські слухання. Застережень в громадян щодо цієї ділянки не виникало – це була територія поблизу непрацюючого ще з 90-х років льонзаводу. Там було стихійне сміттєзвалище, з яким постійно боролася міська влада, і декілька городів з піщаним ґрунтом. Ті, в кого там були земельні ділянки, з радістю погодилися на зміну місця розташування на краще», – каже Юрій Савич.
Платитимуть в бюджет ОТГ навіть будівельники
Сонячна електростанція на території Баранівської ОТГ поки не запрацювала. Та роботи тут ідуть повним ходом. Там, де ще нещодавно були хащі та стихійне сміттєзвалище, сьогодні монтують сонячні панелі. СЕС планують ввести в експлуатацію цього року.
«Будівництво СЕС – це створення робочих місць. Так, це не є дуже багато, та все ж це також важливо – від 10 до 12 людей матимуть роботу та отримуватимуть достойну заробітну плату. Також це інвестиційна привабливість громади. Якщо інвестор зайшов сюди і його приваблює інвестиційний клімат, то це сигнал для інших, що вони теж зможуть тут працювати, тобто це черговий крок до підвищення інвестиційної привабливості Баранівської ОТГ», – каже Юрій Савич.
Надходження в бюджет ОТГ від роботи СЕС планують чималі. За оренду земельної ділянки інвестор щороку платитиме 1.6 млн грн. «Податки із заробітньої плати працівників також повинні сплачуватись в нашій ОТГ, тобто, за місцем знаходження сонячної електростанції – це було умовою договору з інвестором. За попередніми підрахунками, ця сума становитиме ще приблизно 200 тисяч гривень в рік. Більше того, умовою було і те, щоб будівельники, які зараз працюють на будівництві сонячної електростанції, теж будуть платити податки в Баранівській ОТГ».
Заробляти можуть тисячі сімей або одна людина
Заробляти на сонячній енергетиці громада може і без залучення великого бізнесу. Інвесторами можуть бути і малі домогосподарства, які облаштовують СЕС на дахах своїх будинків та городів. «Сьогодні деякі громади приймають програми підтримки, за якими тим, хто вкладає в будівництво сонячних електростанцій, повертають частину вкладених коштів. Таким чином, стимулюють розвиток відновлюваної енергетики, а з іншого боку – кошти, у вигляді податків з прибутку згодом повертаються в ті ж бюджети», – каже Ольга Лящук з ГО «Екоклуб», екологиня, координаторка мережі CLEEN. За даними на сайті Держенергоефективності, такі програми підтримки діють у Житомирській, Тернопільській, Вінницькій та Херсонській областях. Тут родинам, які встановили сонячні електростанції пропонують компенсацію від 10 до 20% від витрат на їх придбання та встановлення.
Варіант, коли стимулюють розвиток малих сонячних електростанцій у домогосподарствах – найбільш справедливий, вважає експерт із енергоефективності, голова правління громадської організації Хмельницький енергетичний кластер Степан Кушнір.
«Сонячна енергетика – це перш за все безпека. Коли говорити про атомну енергію – всі ми розуміємо, про які ризики йдеться. Тоді як із сонячною енергетикою таких ризиків немає. Тому ми виступаємо за перехід на відновлювану енергетику, і зараз, разом із іншими громадськими організаціями з ініціативи Енергетичний Перехід збираємо підписи під петицією до влади із вимогою взяти на себе зобов’язання перейти на відновлювальні джерела енергії до 2050 року.
Та якщо говорити про Державну підтримку для розвитку альтернативної енергетики, вважаю, вона мала б в першу чергу бути спрямована на маленькі проекти, а також на освітні установи. Уявіть собі, що найбільша сонячна електростанція в Україні на 200 МегаВт, яка належить Ахметову, має потужність більшу, ніж 12 тисяч маленьких станцій в Україні. Дуже важливим є те, що у першому випадку заробляє 1 людина, а в другому – заробляє 12 тисяч сімей. І якщо ми говоримо, що ці гроші йдуть з бюджету України, а вони йдуть з бюджету України (енергію із відновлюваних джерел енергії продають у мережу за «зеленим» тарифом, який значно вищий. Різницю в ціні компенсовують з державного бюджету, – авт), то дуже важливо розприділити ці кошти по маленьких сім’ях», – наголошує експерт.
Чи вигідні малі СЕС для місцевих бюджетів?
Розвивати сонячну енергетику на малих СЕС у домогосподарствах мали намір і в Баранівській ОТГ. Тут підрахували, що стимулювати розвиток альтернативної енергетики на території ОТГ вигідно економічно, адже вкладені у підтримку малих сонячних електростанцій кошти могли б повернутися вже за два роки. А далі – громада могла б отримувати «прибуток» у вигляді податків до місцевого бюджету. Тож у Баранівці вже навіть розпочали підготовку такої програми. Втім, з’ясувалося, що наразі зробити це не вдасться.
«Як виявилося, тут є законодавча проблема. Податковим агентом (тобто, той, хто сплачує податок з доходів з малих сонячних електростанцій, які встановлені на будинках чи городах) є обленерго. Тож, податок сплачується не за місцем розташування сонячної електростанції, а за місцем розташування податкового агента – у нашому випадку це «Житомиробленерго». Тобто, вироблятиметься ця енергія тут, а податки отримуватиме місто Житомир, де зареєстроване обленерго. – пояснює енергоменеджер територіальної громади Юрій Савич. Він додає – Звісно, можна все одно написати таку програму. Але депутати за таку програму не проголосують – віддавати частину бюджету для приватних осіб, які вкладають у свій бізнес, в той час, коли у нас є проблема з недофінансуванням шкіл. Інша справа, якби можна було повертати ці кошти до бюджету у вигляді податків».
Енергоменеджер сподівається, що ситуація невдовзі зміниться. «Є варіант, якщо обленерго захоче піти громадам на зустріч і захоче зареєструватися платником податків за місцем розміщення сонячної електростанції. Але ніхто змусити його робити цього не може, тим більше, що це підприємство – монополіст. Зараз ми написали листа в правління асоціації міст України, щоб вони звернулися від себе в Кабмін, щоб врегулювати цю ситуацію. Сподіваємося, ситуація невдовзі зміниться і ми зможемо і в своїй громаді розвивати малі сонячні електростанції в домогосподарствах».