Значні бомбардування росіянами енергетичної інфраструктури України каталізують багаторічний процес енергетичного переходу на відновлювані джерела енергії, ціллю якого є скорочення викидів парникових газів до нуля та посилення енергобезпеки країни. Наша держава зобов’язалась завершити процес переходу до 2050 року. Запит на нові та децентралізовані, екологічно нейтральні джерела енергії диктує сам час. Одним із таких джерел є виробництво біогазу із органічних відходів.
Польща, ЄС, біогаз
На фото – Люблінський біогазовий завод у Польщі. Зображення із місця виробництва поширив голова Рівненської ОВА Віталій Коваль, який відвідував підприємство за запрошенням польських колег.
Уже 10 років завод виробляє електроенергію та тепло з відходів місцевих виробників джемів, варення та сидру, а також переробників агро- та молочної продукції (яблук, капусти, цукрових буряків, молочної сироватки). Потужність виробництва – 1 тис. кВт “зеленої” електроенергії.
Польща, яка чи не найактивніше підтримує Україну під час війни і нещодавно визнала росію країною-терористом, дуже добре усвідомлює потребу у газовій незалежності від агресора, має великий аграрний потенціал до розвитку цієї сфери ВДЕ і тому активно працює у пошуках нових джерел газу. Саме під час візиту люблінського заводу про це говорив віце-міністр сільського господарства Януш Ковальський, – пише видання “В Польщі”.
У березні 2022 року Європейська комісія проголосила амбітну мету подвоїти виробництво біометану до 35 мільярдів м³ до 2030 року у своїй програмі енергетичної політики «REPowerEU»
Згідно зі звітом 2021 року Національного центру досліджень і розвитку Польщі, в Європі працює близько 18 тисяч біогазових установок. Найбільше їх у Німеччині, понад 10 тисяч, понад 1,5 тисячі знаходиться в Італії, майже 900 у Франції та понад 600 у Великій Британії.
У Польщі ж можна було б щорічно виробляти, приблизно, 8-10 мільярдів кубометрів біометану.
“Солома має енергетичну цінність 14 гігаджоулів, а вугілля, яке використовується на ТЕЦ – 22 гігаджоулі, тобто півтори тонни спаленої соломи можуть замінити одну тонну вугілля”, – розповів Ковальський виданню “В Польщі”.
Україна теж як потужна аграрна держава та кандидат у члени ЄС має усі перспективи мати подібні заводи на своїй території. А повномасштабна війна росії проти нашої країни лише прискорила процес впровадження технологій з видобутку біогазу задля якнайшвидшого здобуття енергетичної незалежності від окупанта. Тож біогазова альтернатива (в ідеальному випадку виробництво біометану) – спільна ціль нашої держави із країнами ЄС, які також залежні від російського газу
Що таке біометан?
Найбільш затребуваним газом на ринку відновлюваної енергетики сьогодні є біометан. Це різновид біогазу, який є дешевим, екологічно безпечним і поновлюваним джерелом енергії. І найголовніше: є найкращим аналогом природного газу. Виробництво біометану дозволяє з користю утилізувати відходи тваринництва і рослинництва, зменшує викиди в атмосферу вуглекислого газу, дозволяє зберегти ресурси, в тому числі земельні.
Біометан утворюється або шляхом збагачення біогазу, або шляхом газифікації твердої біомаси. Збагачений біометан можна транспортувати в такий же спосіб, як традиційний газ, тому наявність розгалуженої газотранспортної системи є суттєвим каталізатором для його масового виробництва. Також біометан має суттєву перевагу над природним газом – вуглецеву нейтральність, якої Україна планує досягти, нагадаємо, до 2050 року. Та ситуація зі значними видатками на оборону держави демонструє те, що це питання відходить на другий план. Проте варто розуміти, що на глобальному рівні зміна клімату триває безперервно і засоби із запобігання цій зміні теж повинні бути постійними, як в Україні, так і в інших країнах світу.
Біометан в Україні?
У жовтні 2022 року голова Рівненської ОВА Віталій Коваль після візиту Люблінського заводу організував зібрання аби обговорити з місцевими аграріями, виробниками вуглекислого газу та газовиками перспективи запуску заводів з виробництва альтернативного палива.
Останні пропонують надати доступ до своїх мереж підприємствам, котрі мають залишки виробництва. Мова йде про силос кукурудзи, поживні рештки, жом, послід чи гній. Саме ці відходи можна буде переробляти на екологічний газ – біометан.
“Рівненщина має потужну аграрну галузь. Тому потенціал виробництва біометану великий. Якщо ми разом можемо більше, то чому це не зробити? Тим більше, що сьогодні потрібно шукати альтернативу поставкам енергоносіїв”, – заявив Коваль на публічній зустрічі.
Подібні локальні ініціативи щодо розширення виробництва біогазу, а в подальшому і біометану, тільки будуть частішати в Україні. Про це вже неодноразово заявляв голова Біоенергетичної Асоціації Георгій Гелетуха. У коментарі Коаліції “Енергетичний перехід” експерт заявляв, що на Україну чекає біометановий бум. Це повʼязано з тим, що законодавчі процеси найшвидше запустять саме процес виробництва біометану. Зокрема, через створення реєстру гарантій походження енергії. Першим реєстром за прогнозами експерта буде саме реєстр біометану.
Експерт стверджує також, що законодавча база для створення реєстру біометану уже на фінішній прямій, на відміну від реєстру електроенергії. За його прогнозами він може запрацювати уже на початку цього, 2023, року.
«В жовтні 2021 був виданий закон, а орієнтовно місяць назад була постанова Кабміну, де вже прописано як цей реєстр має працювати і вже в постанові Кабміну дано термін (6 місяців) Держенергоефективності на створення реєстру. Держенергоефективність активно шукає фінансування і, як тільки знайде кошти, буде шукати IT-компанію, яка перенесе вже у вигляд програми те, що написано в постанові Кабміну», – каже Гелетуха.
Відповідно до Закону Держенергоефективності є відповідальним за ведення Реєстру біометану та видачу гарантій походження і сертифікатів походження біометану.
Реєстр працюватиме відповідно до вимог Порядку, в якому визначено процедури:
- створення реєстру біометану, його функціональних можливостей, термінів та порядку подання до нього інформації;
- створення облікового запису користувачів Реєстру біометану;
- видача, передача, розподіл та скасування гарантій походження біометану;
- видача сертифікатів походження біометану;
- проведення аудиту виробництва біометану.
Важливим є те, що для виробника біометану для створення облікового запису в Реєстрі обов’язковим є проведення аудиту об’єкта виробництва біометану. Аудитор має бути сертифікований за добровільною системою сертифікації сталого біопалива, визнаною Європейською Комісією.
Реєстр гарантій походження біометану буде частиною Єдиної платформи реєстрів гарантій походження енергії в Україні, яку розробляє Держенергоефективності із Міненерго.
Фізично реєстр працюватиме за принципом mass balance. Тобто кожен кубометр біометану, виготовленого із біомаси, можна буде відслідкувати у реєстрі.
«Хтось виробив біометан, потім продав трейдеру, потім трейдер продав ще одному трейдеру, а вже той продав біометан кінцевому споживачу. Реєстр біометану це відслідковує», – додає експерт.
Навіть якщо виробництво біометану не буде конкурентоспроможним на ринку в Україні, запуск реєстру походження дозволить українським виробникам експортувати біометан у ЄС, де попит на альтернативу природному газу, як ми писали вище, великий і ринок біометану там вже працює.
Який стан справ із біометаном в Україні?
За даними останнього аналітичного звіту Біоенергетичної асоціації загалом в Україні на кінець 2021 року були побудовані та мали досвід експлуатації принаймні 77 біогазових підприємств, з них 31 – системи збирання та утилізації біогазу на полігонах ТПВ, решта – класичні біогазові установки, що працюють на сільськогосподарських та промислових відходах. Загалом протягом 2021 року було отримано близько 260 млн м3 біогазу. Майже весь біогаз був використаний для виробництва електроенергії.
Станом на серпень 2022 року виробництво біометану поки було відсутнім. Проте, були анонсовані плани компанії Галс-Агро виробити перший в Україні біометан і на початку 2023 року бути першим підприємством, яке фізично приєднає потужності свого біогазового заводу до газорозподільних мереж. Також запуск виробництва біометану анонсував «Юзеф-Миколаївський біогазовий завод» — Вінницька область. Згодом їх мають наздогнати: Теофіпольський біогазовий завод, МХП і компанія Vitagro.
“Загальний оцінений потенціал виробництва СН4 складає 9,7 млрд м3 СН4 на рік, що відповідає майже 50% всього обсягу добування природного газу в Україні (19,5 млрд м3) та перевищує обсяг імпорту природного газу (9,1 млрд м3 ) станом на 2020 рік”, – зазначають експерти Біоенергетичної асоціації України у своїй аналітичний записці за вересень 2022 року.
На регіональному рівні, майже половина потенціалу виробництва СН4 зосереджена у шести областях України (див зоб.). Основним аргументом для розвитку біометану є сировинна база території країни. Проте, перевагами виробництва саме цього газу в Україні, на думку Георгія Гелетухи, є також такі факти
- Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь. Відповідно, в Україні один з найкращих в світі потенціалів аграрної сировини для виробництва біометану.
- Україна має розвинену мережу газорозподільчих мереж і потужну газотранспортну мережу, що дає можливість виробникам біометану підключитися до газових мереж в більшості місць України.
- Транспортування біометану газовими мережами і використання біометану в газовому обладнанні (газові пальники, двигуни, турбіни) не потребує витрат для їх модернізації.
- Використання біометану як моторного палива дає можливість сільськогосподарським виробникам отримати власне джерело енергії за рахунок відходів та залишків власного виробництва.
- В Україні існують традиції використання стисненого природного газу (СПГ) у якості моторного палива для автобусів та важких транспортних засобів.
- Понад 200 тисяч автомобілів працювали на СПГ, існує досить добре розвинена мережа з приблизно 300 заправних станцій, що розповсюджені по всій країні.
- Використання біометану в громадському транспорті може значно знизити забруднення повітря у великих містах. Біометан доцільно використовувати не тільки автомобільному, але й водному і залізничному транспорті, не лише у стисненому, а й у скрапленому стані.
- Сектор біометану забезпечить значний внесок у виробництво якісних органічних добрив і відродження родючості українських ґрунтів.
- В перспективі надлишок електроенергії з ВДЕ може бути використаний для отримання зеленого водню шляхом електролізу води з подальшою метанізацією водню з використанням двоокису вуглецю, отриманого в процесі збагачення біогазу до біометану.
Проте хороші перспективи дещо затмарюють реалії сьогодення, які необхідно долати, у першу чергу Уряду, вважає експертка Коаліції “Енергетичний перехід” Юлія Усенко.
“Дуже ймовірно, що цей напрям (напрям біометуну, – авт.) може стати основним для інвесторів енергетичних проєктів у агросфері. Адже умови для реалізації електричної енергії за “зеленим” тарифом втрачають свою привабливість, а сам механізм підтримки себе вичерпав. Тоді як умови для виробництва біометану тільки починають створюватися”, – пояснює експертка, – Однак постає питання щодо залучення інвестицій для цих проєктів зараз, під час війни. Компанії отримують відмову у проєктному фінансуванні з боку кредиторів в Україні, а також від іноземних банків через страхові ризики, пов’язані з війною. Тому дуже важлива підтримка з боку держави у вирішенні цих питань, з метою сприяння розвитку виробництва біометану задля зміцнення енергетичної безпеки країни. Реалізація таких проєктів займає півтора – два роки, а кошти на початок проєктів потрібні вже сьогодні”.
Нагадаємо, що 21 жовтня 2021 року Верховна рада на позачерговому засіданні підтримала у другому читанні проєкт закону № 5464 про внесення змін до закону “Про альтернативні види палива” щодо розвитку виробництва біометану.
2022-й рік став роком викликів і стимулів. Тож, очікується, що уже 2023 року біометанова альтернатива стане нашою реальністю і ще одним кроком до декарбонізації економіки України.
Марія Доманська, медіа-координаторка Коаліції “Енергетичний перехід”
Публікація підготовлена на замовлення ГО «Екоклуб» у рамках проєкту «Посилення громадської мережі «EkoNet» в питанні охорони клімату і довкілля в Східній Європі та Центральній Азії», що фінансує Міжнародна агенція «Хліб для світу».