Франція та Німеччина приймуть на себе амбітні зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів для виконання Паризької Угоди, а також домовились розробити для Європейського Союзу довгострокову стратегію повної декарбонізації до 2050 року. Про це поміж інших політичних та економічних питань йдеться в загальній декларації, яку Ангела Меркель і Еммануель Макрон 19 червня підписали у палаці Мезеберг в околицях Берліна. Уряди двох країн заявили про необхідність активізувати глобальні зусилля на всіх рівнях для прискорення переходу до безвуглецевої економіки.
В декларації підкреслюється, що скорочення споживання викопного палива та перехід на нові технології є лише необхідністю, а й економічною можливістю, а також що “єдиною належною відповіддю” на такий виклик як зміна клімату, є посилення європейської співпраці.
“Мезеберзька декларація” передбачає посилення кліматичної політики на рівні Євросоюзу. Зокрема Франція та Німеччина будуть відстоювати підвищення кліматичних цілей ЄС зі скорочення викидів в рамках Паризької Угоди. Лідери двох країн зобов’язалися представити оновленні національно визначені внески до глобального скорочення викидів на кліматичному саміті COP24, що відбудеться в Катовіце в грудні цього року.
На наступний день після підписання “Мезеберзької декларації” Європейський Парламент та Єврокомісія погодили нове Положення про керівні принципи Енергетичного Союзу на період 2021-2030 років, а також нове законодавство в сфері енергоефективності, яке встановлює загальну ціль з енергозбереження до 2030 року на рівні 32,5%. Раніше в цьому році на рівні Європейського Союзу також була затверджена ціль з переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) – 32% до 2030 року.
Таким чином, Євросоюз планує до 2030 року майже на третину скоротити власне енергоспоживання та досягти 32% ВДЕ у загальному постачанні енергії у всіх сферах, включаючи транспорт та опалення. Успішне досягнення цих цілей має відкрити подальший шлях до повної декарбонізації економіки ЄС до 2050 року.
Паризька кліматична угода набула чинності у 2016 році, наразі її вже підписали всі 195 країн світу. Головна мета Паризької Угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату. Утримання глобального потепління на рівні 1,5-2°C потребує швидкого зменшення антропогенних викидів парникових газів у атмосферу та повного їх усунення до другої половини ХХІ століття.