Потужні бомбардування енергетичної інфраструктури України створили нові виклики для державних та муніципальних управлінців. Старі підходи у господарюванні, як показала практика, вже не працюватимуть. Це, зокрема, стосується обʼєктів критичної інфраструктури: лікарні, школи, очисні споруди, водоканали, підприємства із теплозабезпечення.
Тимчасовим рішенням для функціонування такої інфраструктури були генератори. Проте стратегічними в цьому випадку будуть заходи, які б дозволити запобігти енерговтратам, аваріям і, що найгірше, зупинці, подібних об’єктах критичної інфраструктури.
Технічний експерт Угоди мерів Андрій Удовик підготував ряд рекомендацій для керівників водоканалів та органів місцевого самоврядування щодо стратегічних енергоефективних заходів таких установ в умовах війни.
Коаліція “Енергетичний перехід” підтримує нижче перелічені заходи як один із кроків до розвитку “зеленої” енергетики. Ми вважаємо, що саме впровадження енергоефективних заходів на обʼєктах критичної інфраструктури та використання відновлюваної енергетики для забезпечення їх електроенергією стане двигуном енергетичної незалежності місцевих громад та зменшення їх вразливості в умовах воєнного стану.
Отже, експерт зазначає, що кроками в сфері енергоефективності для удосконалення роботи водоканалів є:
– Диспетчеризація. Система диспетчеризації забезпечує сигналізацію та передачу інформації щодо стану, режимів роботи та аварій обладнання. “Обладнання системою диспетчеризації не знизить рівень енергоспоживання, – коментує експерт, – але змінить дисципліну споживання і дозволить контролювати і стимулювати даний процес”.
– Автоматична система контролю та обліку електроенергії (АСКОЕ). Система забезпечить оперативне отримання даних щодо енергоспоживання безпосередньо від вузлів обліку енергоресурсів та давачів. Оцінка економії може бути визначена статистично лише після запуску системи. Потенціальна економія розрахована на основі посібника із систем енергоменеджменту та їх математичного забезпечення. Потенціал економії визначено до 1 % від споживання.
– Встановлення технологічних лічильників електричної енергії на об’єкти насосних станцій, для електричних опалювальних приладів. Результати заходів, щодо підвищення якості надання послуг та економії водних ресурсів, можуть бути досягнуті лише за умови впровадження повного обліку витрат електроенергії в системах водопостачання/водовідведення на усіх етапах. Встановлення лічильника електричної енергії не знизить рівень енергоспоживання, але змінить дисципліну споживання і дозволить контролювати і стимулювати даний процес.
– Встановлення обліку води, що перекачує насосна станція. Це передбачено вимогами законодавства: ДБН В.2.5-74:2013 “Водопостачання зовнішні мережі та споруди” п.16.3.12 «У насосних станціях та установках слід передбачати вимірювання витрат і тиску в напірних водоводах, а також контроль тиску на кожному насосі, рівня води в дренажних приямках». Встановлення обліку води, що перекачує насосна станція не знизить рівень енергоспоживання, але змінить дисципліну споживання і дозволить контролювати і стимулювати даний процес.
– Встановлення дренажного насосу в машинному залі насосної станції або під’єднання до мережі самопливної каналізації необхідно для відведення води з приміщення і запобігає виходу з ладу основного насосного обладнання внаслідок підтоплення. Встановлення дренажного насосу в машинному залі насосної станції не призводить до економії енергії, але запобігає затопленню основних насосних агрегатів і відповідно вихід їх з ладу.
– Встановлення термостата для існуючого електричного приладу опалення. Робота електричного приладу опалення без термостата приводить до перегріву приміщень, внаслідок чого надмірно витрачається електрична енергія. Необхідність установки термостата для електричних приладів опалення є вимогою законодавства. Економія від встановлення термостата для існуючого електричного приладу опалення оцінюється на рівні 25% річного електроспоживання приладу опалення.
– Встановлення системи оповіщення від стороннього доступу для насосних без постійного персоналу. Втілення заходу стосується всіх об’єктів водоканалу, де відсутній постійний обслуговуючий персонал. Оцінка економії може бути визначена статистично лише після запуску системи. Потенціал економії визначено до 2 % від споживання.
– Заміна насосних агрегатів на енергоефективні. Втілення заходу стосується всіх об’єктів водоканалу, де відсутній постійний обслуговуючий персонал. Економія від заміни насосних агрегатів на енергефективні оцінюється на рівні 10% загального енергоспоживання насосної станції.
– Запровадження системи енергоменеджменту. Енергетичний менеджмент – це постійно діюча на підприємстві система, метою функціонування якої є послідовне зниження рівня енергоспоживання до того мінімального значення, яке необхідно для виробництва (надання послуг). Економія від запровадження системи енергоменеджменту оцінюється на рівні 8% загального енергоспоживання насосної станції.
– Встановлення перетворювача частоти з датчиком тиску на виході насосної станції. Застосування частотного перетворювача дозволяє скоротити споживання електродвигуном насосного агрегату електроенергії з допомогою зменшення номінальних оборотів. Економія від встановлення перетворювача частоти з датчиком тиску на виході насосної станції оцінюється на рівні 30% загального енергоспоживання насосної станції ПНС.
-Виконання вимоги до монтажу горизонтальних ділянок всмоктувальних трубопроводів насосів. Частина насосних агрегатів змонтована з порушенням вимог, що призводить до передчасного зносу частин насосу, виникнення кавітації, підвищення споживання електричної енергії. Економія від виконання вимог до монтажу горизонтальних ділянок всмоктувальних трубопроводів насосів не призводить до економії енергії, але запобігає режиму кавітації насосного агрегату і передчасному виходу його з ладу.
– Монтаж/відновлення системи вентиляції. На насосних станціях система вентиляції зруйнована або знаходиться в неробочому стані. Економія від відновлення системи вентиляції не призводить до економії енергії, але є вимогою діючих нормативів і забезпечує безпечне знаходження персоналу в будівлі насосної станції.
– Заміна повітродувок на очисних спорудах. Пропонується встановлення нових повітродувок з заміною системи аерації. Економія від заміни повітродувок складе 30% від споживання електричної енергії.
Також одним із найважливіших пунктів є пошук додаткових джерел енергії. У цьому випадку експерт пропонує уже раніше впроваджені рішення – встановлення генератора для аварійного електрозабезпечення або ж встановлення сонячних панелей. Як показує практика, сонячні панелі є більш надійними та окупними джерелами енергії. В Україні уже є практика встановлення сонячних панелей водоканалами (наприклад, у м. Вознесенськ).