Європа, та й увесь світ, схоже, до кінця не усвідомлюють рівень небезпеки, в якому ми всі живемо протягом останніх двох місяців. Для багатьох іноземців події в Україні – це лише чергова стрічка в новинах, які безупинно розповідають про світові кризи та конфлікти у далеких країнах, тоді як за вікнами мирних міст уже розквітає весна. Тим часом українські атомні електростанції працюють під обстрілами та в окупації, що створює загрозу чергової ядерної аварії, яка може бути навіть масштабнішою, ніж катастрофа квітня 1986 року, адже жодна атомна електростанція у світі не була спроєктована для експлуатації в умовах війни.

У відповідь на російську збройну агресію уряди цивілізованих країн схвалили санкції у секторі енергетики та наклали санкції на понад 7 тисяч російських фізичних та юридичних осіб, серед яких «Газпром», «Лукойл», «Сбербанк» та інші. Однак якимось дивним чином енергетичні санкції взагалі не стосуються галузі атомної енергетики та ядерного співробітництва. Ба більше, жодні санкційні обмеження не торкнулися держкорпорації «Росатом», яка є одним із найбільших гігантів російської економіки та вже відмітилася своєю присутністю на захоплених українських АЕС.

«Росатом» є одним із головних наповнювачів російського державного бюджету. Держкорпорація об’єднує 356 підприємств атомної галузі, включає не тільки всі цивільні атомні компанії росії (зокрема, науково-дослідні установи, підприємства з видобування і збагачення урану, АЕС, атомний криголамний флот, підрядників із будівництва АЕС та інші), а й підприємства ядерно-збройного комплексу.

На світовому ринку «Росатом» займає:

  • І місце за кількістю енергоблоків у закордонному портфелі проєктів (36 енергоблоків).
  • І місце зі збагачення урану (36%),
  • ІІ місце за видобутком урану (15% ринку),
  • ІІІ місце серед постачальників ядерного палива (17% або кожен 6-й реактор у світі).

За даними 2020 року, США імпортують із росії 16.5% урану для живлення 93 реакторів американських АЕС, а також закуповують 23% низькозбагаченого урану (HALEU) для АЕС нового покоління, запуск яких очікується до кінця десятиліття або пізніше. Сумарно країни ЄС імпортують 20.2% спожитого урану з рф.

Попри напад росії на Україну, «Росатом» продовжує будувати нові та обслуговувати наявні АЕС за кордоном, безперебійно отримуючи нові транші мільйонів євро від іноземних партнерів. Наразі вартість закордонного портфелю замовлень держкорпорації сягає 138 млрд дол. «Росатом» задіяний у ядерних проєктах в Угорщині, Фінляндії, Туреччині, Єгипті, Ірані, Китаї, Індії, Бангладеш та деяких інших країнах Азії та Африки.

У березні, через напад росії на Україну, уряд Фінляндії відмовився ліцензувати АЕС «Ханхіківі-1», до будівництва якої залучений «Росатом». Тоді як Угорщина, яка у 2014 році без тендера доручила «Росатому» будівництво АЕС «Пакш 2» та ще й отримала пільговий кредит від росії, абсолютно не готова до подібних кроків. У Туреччині також не планують зупиняти $20-мільярдний проєкт будівництва АЕС у співпраці з росією. Інші партнери росії, зокрема країни Азії, досить стримані у виловлені своїх позицій, однак аж ніяк не відмовляються від послуг «Росатому».  У 2020-2021 уряди В’єтнаму, Болівії, Сербії також доповнили список партнерів росії, підписавши з держкорпорацією договори щодо спорудження національних Центрів науки та технологій.

 

Позиція «Росатому» на міжнародному ринку будівництва АЕС

Джерело: Minin & Vlček, 2017

Не менш невтішною є ситуація щодо постачання російського ядерного палива до країн ЄС. На сьогодні 18 зі 103 реакторів, що експлуатуються у Європі, радянського зразка, а отже потребують відповідного ядерного палива для роботи. Болгарія, Словаччина та Угорщина використовують на своїх АЕС лише російське паливо, що постачається компанією «TВЕЛ». У березні-квітні попри транспортні обмеження між росію та ЄС, Словаччина та Угорщина поповнили запаси палива для своїх АЕС. Щоправда, цінний вантаж довелося доставляти повітряним шляхом через територію Білорусі та Польщі. Обидві країни вагаються, чи відмовлятися від російського ядерного палива, оскільки паливо потенційного американського постачальника Westinghouse коштує на 20% більше. Щодо Болгарії, наразі країна має достатньо запасів палива для безперебійної роботи АЕС «Козлодуй» протягом наступних двох років. Однак попередні поставки були винятково з країни-агресора, з якою Болгарія раніше уклала контракт до 2025 року.

У березні Чехія повідомила, що з 2024 року не буде більше купувати паливо для АЕС «Тамелін» у компанії «ТВЕЛ», проте це рішення не стосується АЕС «Дуковани», яка теж працює на російському паливі. Фінляндія хоч і відмовилася від планів будівництва АЕС із «Росатомом», однак державна енергокомпанія Fortum, яка тимчасово призупинила нові інвестиції в росії, так і не розірвала договори на постачання ядерного палива з рф, аргументуючи це тим, що наразі має достатньо запасів для функціонування АЕС «Ловійса» протягом наступних двох років, а далі, очевидно, рішення будуть прийматися ситуативно.

«Росатом» володіє численними виробничими потужностями в ЄС та активно співпрацює з низкою французьких, німецьких та фінських компаній щодо спорудження нових АЕС, збагачення урану, постачання палива для АЕС та поводження з ядерними відходами. Докладну інформацію з переліком компаній, що мають тісні зв’язки з росією, можна знайти на сайті проекту Defuel russias war machine.

Окрім економічного співробітництва, росія є членом низки міжнародних організацій щодо науково-технічної співпраці у галузі мирного використання ядерних технологій, зокрема МАГАТЕ та Агентства з ядерної енергії (NEA) при Організації економічного співробітництва та розвитку (OECP). Останнє у березні оприлюднило рішення призупинити членство росії з 11 травня. Позиція ж МАГАТЕ є доволі нечіткою. Організація регулярно висловлює «крайню стурбованість» подіями в Україні та захопленням АЕС російськими військовими, проте методично продовжує називати війну «ситуацією» і надалі співпрацює з росіянами, яких аж близько 100 осіб у постійному керівному складі Агентства. До того ж чинний заступник гендиректора МАГАТЕ та керівник Департаменту ядерної енергії Михаіл Чудаков до призначення у МАГАТЕ протягом багатьох років працював на керівних посадах у «Росатомі».

Тож абсолютно очевидно, що «Росатом» є одним із головних наповнювачів російського державного бюджету, а також  співучасником ядерного тероризму, який за мовчазної згоди світу триває вже понад два місяці. І хоча перші кроки окремих країн до ізоляції росії в атомній галузі не можуть не радувати, більшість урядів усе ще воліє не помічати слона у кімнаті й ігнорувати атомну енергетику при обговоренні санкцій проти агресора. Однак чіткі кроки та жорсткі санкції щодо «Росатому» та пов’язаних із держкорпорацією кампаній потрібні негайно. Необхідно:

  • виключити росію, «Росатом» та дочірні компанії з усіх міжнародних організацій;
  • запровадити ембарго на імпорт російського урану;
  • припинити закупівлю російського ядерного палива;
  • зупинити проєкти спорудження АЕС, до яких долучена росія;
  • призупинити всі активні міжнародні проєкти, включно із дослідницькими, до яких залучена росія;
  • заборонити отримання боргового фінансування проєктів «Росатому»;
  • заборонити будь-який трансфер технологій на користь «Росатому».

 

Звичайно, такі санкції є непростими для втілення державами, яких, у цілому, війна поки обходить стороною. Але неможливо зупинити агресора, не перекривши йому кисень повністю. Тоді як повноцінно розвиватися й економічно процвітати у світі, над яким як ніколи раніше нависла загроза нової Фукусіми чи Чорнобиля, буде доволі непросто будь-якій країні, незалежно від близькості її кордонів до росії.

Джерело: стаття на сайті ГО “Екодії”.