Ми часто згадуємо головну ідею створення Коаліція громадських організацій та муніципалітетів “Енергетичний перехід” – масштабне використання в Україні відновлюваних джерел енергії. Та окрім обговорення основної мети хочемо розповісти й про реальні кейси – повний або частковий енергетичний перехід на використання сонячної енергії міської лікарні чи селищного водоканалу і, сподіваємося, у майбутньому цілих громад в Україні.

Саме такі кейси підтверджують, що хоч питання переходу на відновлювані джерела енергії має певні складнощі, проте є вигідними вже тепер. І допомога громаді знайти грант на встановлення, до прикладу, сонячної станції чи інших об’єктів розподіленої генерації, підготувати проєктно-кошторисну документацію, проконсультувати щодо реалізації проєкту тощо – це також завдання учасників Коаліції “Енергетичний перехід”.

Теофіпольська громада Хмельницької області приєдналася до Коаліції “Енергетичний перехід” у 2023-му році. Цьому передувала тісна співпраця із учасником Коаліції “Хмельницький енергетичний кластер”. За пів року роботи спільно зі запрошеним експертом Володимиром Лесюком Теофіпольській селищній раді та “Агенції Місцевого Розвитку” Теофіпольської громади вдалося реалізували такі ініціативи:

  • громада стала учасницею ініціативи “Угода Мерів”;
  • створили робочу групу з числа представників/-ць громадськості, бізнесу і влади для формування потенційних проєктів, які увійшли в розроблений План дій сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК);
  • провели громадське обговорення (публічну презентацію) ПДСЕРК перед затвердженням документу на сесії Теофіпольської селищної ради;
  • розробили та затвердили на сесії Теофіпольської селищної ради ПДСЕРК для Теофіпольської громади, який передбачає скорочення викидів діоксид вуглецю щонайменше на 35% до 2030 року та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року;
  • посилили спроможність Теофіпольської селищної ради через приєднання до Коаліції “Енергетичний перехід” та пошук потенційних партнерів, у тому числі серед учасників Коаліції.

Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев активно підтримує розвиток відновлюваної енергетики. На його думку, враховуючи воєнні умови, Україна, зокрема, громади повинні здійснити стрибок у “зеленій” енергетиці і в цьому процесі значиму роль відіграє Уряд.

1) Потрібно вже сьогодні скасувати всі можливі ввізні мита та податки на всі товари і послуги, які стосуються будівництва та встановлення сонячної, вітрової, гідро, теплової, біо генерації, системи накопичення тощо.

2) УРЯД, НКРЕКП через мережу обленерго має максимально спростити (хоча б до завершення війни) отримання всіх дозволів, використання та реконструкцію мереж під локальне генерування та споживання. На жаль, сьогодні тисячі станцій генерації включені в черги і відключають від світла, що унеможливлює генерацію. І необхідне, на мою думку, бронювання майстрів-будівельників обʼєктів генерації.

3) Кредитні програми для фізичних та юридичних осіб, органів місцевого самоврядування (і тут слід подякувати, бо наскільки мені відомо, над цим УРЯД вже працює).  

4) Необхідно приділити увагу розвитку енергокооперативів. Так, у громадах потрібно створювати енергокооперативи револьверні фонди. Наша громада вже сьогодні над цим активно працює. Але без пунктів 1, 2, 3 це буде реалізовувати складно.

5) Експертні групи мають винаходити та надавати через РЕМи рішення щодо генерації та можливості споживання електроенергії абонентами вже від збудованих, діючих станцій, – стверджує Михайло Тененев

На фото Теофіполсьський міський голова, Михайло Тененев. Джерело: особистий Facobook-профіль

Наступний приклад – це м. Суми, яке потерпає від постійних атак росіян. З початку повномасштабного вторгнення у місті було пошкоджено кількасот обʼєктів міської інфраструктури. Сьогодні в населеному пункті діють графіки відключення світла і є проблеми з гарячою водою.

“…графіки відключень застосовуються у зв’язку з проведенням активної ремонтної роботи на об’єктах генерації у рамках підготовки до осінньо-зимового періоду. Деякі з них на час ремонту чи заміни повністю або частково виводяться з роботи, навантаження лягає на суміжну мережу. Тому виникає необхідність застосовувати графіки відключень, щоб забезпечити сталу роботу електричних мереж”, – розповідає Суспільному. Суми начальник, головний диспетчер оперативно-диспетчерської служби АТ “Сумиобленерго” Андрій Христич.

Ще до повномасштабного вторгнення місто задекларувало у своїх цілях просувати відновлювані джерела енергії, енергоефективність та сприяти зменшенню викидів СО2 у своїй стратегії розвитку до 2030 року. Так, у 2016 році між Сумською міською радою та Держенергоефективності було підписано Меморандум про партнерство щодо запровадження енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності будівель бюджетних установ. У 2019 році рада підписала ще один Меморандум із Фондом енергоефективності й стала його партнером. Першим кроком у роботі було виділення коштів з міського бюджету для  відшкодування відсотків за кредитами, залученими ОСББ на впровадження енергозберігаючих заходів у рамках Програми “Енергодім”. Також місто Суми з 2016 року є членом асоціації “Енергоефективні міста України”. А в серпні 2022 року Сумська міська рада проголосувала за приєднання органу місцевого самоврядування до Європейської Енергетичної Відзнаки. У кінці року міська рада приєдналась до учасників Коаліції. 

За останні кілька років у Сумах реалізувати низку термомодернізаційних заходів комунальних будівель. Також здійснено реконструкцію системи водовідведення комунального підприємства «Міськводоканал». У 2022-му році міська рада отримала надзвичайно актуальний в умовах війни грант Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) та Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO). Мова йде про реалізацію демо-проєкту – встановлення мережевої сонячної електростанції для забезпечення безперебійного гарячого водопостачання будівлі КНП “Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди” Сумської міської ради. А в травні 2023 року за сприяння ГО “Екоклуб”, співзасновниці та активного учасника Коаліції, була встановлена сонячна електростанція на Сумському комунальному підприємстві “Міськводоканал” потужністю 100,57 кВт, та акумуляторами потужністю: 81,6 кВт*год. Вартість: 135 500 євро. З них 120 000 євро було профінансовано  міжнародним об’єднанням Oxfam у рамках гуманітарної допомоги, 15 500 євро – внесок громади. Про ефективність СЕС представники міської ради розповідали влітку під час вебінару “​​Підвищуємо сталість водопостачання у громадах завдяки сонячним електростанціям”.

На фото головний інженер КП «Міськводоканал» Олексій Жуков розповідає про ефективність роботи нововстановленої СЕС на території комунального підприємства

“Концепція полягала у тому, що в період нестабільного енергопостачання електричної енергії, в нічний час або при відсутності сталого постачання електричної енергії одна з артезіанських свердловин, яка по дебету є найбільш потужною, буде мати можливість забезпечувати підняття води або в резервуар для накопичення, або для наповнення цистерн і розвезення в найбільш критичні об’єкти міста”, – пояснює головний інженер КП «Міськводоканал»  Олексій Жуков.

За 2,5 місяці станція згенерувала близько 20 МВт електричної енергії, що складає 140 тис. гривень економії та зменшено викиди CO2 на 7 тонн.

У квітні 2023-го року до Коаліції приєдналася Сергіївська сільська територіальна громада Полтавської області. Енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії є одним із пріоритетних завдань Стратегії розвитку Сергіївської територіальної громади до 2027-го року. Із 2016 року (рік утворення громади) керівництву Сергіївки вдалося уже здійснити ряд проєктів – опалення соціальних приміщень здійснюється твердопаливними котлами, замінені вікна і двері на металопластикові та енергозберігаючі, створено спеціалізоване комунальне підприємство “Добробут”, яке займається заготівлею деревини для опалення соціальних приміщень, розпочато виробництво деревних пелетів і брикетів. Якщо у  2017 році енергоносії та теплопостачання займали 17,1% витрат бюджету, то в 2023 році цей показник становить 4,3%.

Успішні історії українських громад вказують на те, що енергетичний перехід ефективний саме тоді, коли в нього включену роль має місцеве самоврядування, яке безпосередньо працює із населенням щодня і яке, власне, також зобовʼязане забезпечити енергетичну безпеку населення. Разом з тим, багато рішень, які б полегшили життя громад залежать від Уряду та парламенту. У 2024-му році робота Коаліції “Енергетичний перехід” спрямована не тільки на прицільну роботу із громадами, але й на обʼєднання їх колективного голосу задля участі у прийнятті рішень.

Упродовж цього та частково минулого року Коаліції вдалося підготувати пропозиції до Методики розробки муніципальних енергетичних планів (МЕПів), Закону України № 3220-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та “зеленої” трансформації енергетичної системи України” (в частині про “механізм самовиробництва” та гарантії походження електроенергії), проєкту Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року, проєкту Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств-виробників теплової енергії до 2030 року, до Концепції Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року, а також Державної цільової економічної програми з енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії на 2021-2025 роки, під якими підписалися десятки органів місцевого самоврядування.

“Нам досі складно на ранніх стадіях долучитися до розробки документів, ініціаторами яких є центральні органи влади. При цьому робота є значно ефективнішою, коли вдається подати пропозиції до документів на етапі їх розробки, а не коментування громадськістю, адже у другому випадку терміни для їх опрацювання є короткими. До повномасштабного вторгнення у звітах Єврокомісії були згадки про те, що залучення ОМС до розробки законодавчих ініціатив – це те, чого у нас не вистачає. Тож це завдання для Коаліції “Енергетичний перехід” є серед основних”, – пояснює координаторка проєктів ГО “Екоклуб” та Коаліції “Енергетичний перехід” Наталія Литвин.

Робота над коментуванням і періодично безпосередньо розробкою проєктів рішень, які стосуються трансформації сфери енергетики триває. Нові громади долучаються до Коаліції. Попереду складна зима, до якої населення готується уже. І саме енергетична децентралізація за участі тергромад, бізнесу, громадського сектору та урядовців може стати тим рятувальним жилетом, який не дасть поринути Україні у темряву.

Якщо ви громадська організація або орган місцевого самоврядування і хочете отримати фахову консультацію щодо сфери відновлюваних джерел енергії або приєднатися до Коаліції “Енергетичний перехід”, заповнюйте анкету на сайті або звертайтеся до координаторки Коаліції Наталії Литвин за адресою: n.lytvyn@ecoclubrivne.org


Матеріал підготовлено
у рамках проєкту “Підтримка участі муніципалітетів у енергетичному переході та в розробці кліматичної політики” за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Heinrich-Böll-Stiftung Logo

Марія Доманська, медіа-координаторка Коаліції “Енергетичний перехід”