Якими будуть наслідки пропозицій згортання розвитку відновлюваної енергетики державою?

Відповідні заяви вже неодноразово висували в Мінекоенерго та НКРЕКП. Як не знищити довіру інвесторів до української енергетики та економіки та водночас підтримати приватного власника домашньої електростанції чи учасника енергетичного кооперативу?

 

Чому потрібні різні «правила гри» для невеликих підприємств, що генерують ВДЕ, і гігантів, на кшталт ДТЕК?

 

І чому за всіх умов все ж варто керуватись екологічно-кліматичним фактором та робити акцент на розвиток відновлюваної енергетики на противагу енергетиці викопного палива.

 

Про це представники громадянського суспільства, місцевої влади, прозьюмери та учасники ринку відновлюваної енергетики говорили під час пресконференції «Відновлювана енергетика: вихід з економічної кризи, а не здобич олігархів», організованої Коаліцією громадських організацій «Енергетичний перехід».

 

«Заяви представників уряду щодо намірів згортання підтримки та розвитку відновлюваної енергетики спонукали нас провести цей захід та дати відповідь на урядові заяви. Адже це маніпулятивні тези, мовляв, причиною кризи, яка відбувається в електроенергетиці, є ВДЕ. Насправді проблема полягає у відсутності системних енергетичних реформ. І саме відновлювана енергетика може стати одним із вагомих факторів для виходу світу із системної екологічно-економічної кризи. Зокрема, якщо робити наголос саме на розвитку
розподіленої генерації, а не великих ВДЕ-об’єктів, які, на жаль, асоціюються з олігархами в Україні», — каже Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

 

«Проблеми в українській енергетиці розпочались ще в 2009 році через системне відкладання та регрес енергетичних реформ усіма урядами. І нехай Україна приєдналась у 2010 році до Європейського енергетичного співтовариства, однак зобов’язання більш-менш виконані лише в частині енергоефективності. В інших сферах прогресу — майже нуль. Особливо, в питанні розвитку енергетичної інфраструктури. Адже, щоб мережа була гнучка і готова реагувати на виклики, вона має бути з’єднана з європейською мережею. Бо коли в Україні немає вітру, він може бути у Франції чи Норвегії — і система матиме достатньо енергії для розподілу і балансування. Чим більша мережа — тим вона стійкіша», — каже Андрій Мартинюк, виконавчий директор ГО «Екоклуб».

 

Але цього, на жаль, поки не відбувається, і Україна поки не виконує свої відповідні міжнародні зобов’язання. Експерт переконаний у необхідності якісних системних реформ у енергетиці та відсутності «подвійних стандартів» у формуванні тарифів. «Атомна енергетика найдешевша, бо у вартість тарифу закладені лише операційні втрати, причому не всі. А витрати на обладнання, на модернізацію, на амортизацію? І от  «Енергоатом» на закупівлю обладнання бере кредити. А коштів, які відкладаються у фонд для зняття з експлуатації, не вистачить навіть на зняття з експлуатації одного енергоблоку, а їх в Україні 15. Фактично ми перекладаємо видатки на прийдешні покоління через 10-15 років. Тому заяви уряду щодо дорогої ВДЕ і дешевої атомної енергії є маніпулятивними», — каже Андрій Мартинюк.

 

Андрій Зінченко, голова та співзасновник енергетичного кооперативу «Сонячне Місто»,
співзасновник ГО «Спілка Активних Споживачів та Проз’юмерів», підтримує цю думку, наголошуючи, що зрештою за все має платити споживач. Якщо не прямо за тариф, то своїми податками, які зараз йдуть на дотації для вугільної енергетики.

Андрій Зінченко наполягає на тому, що власників домашніх СЕС та співвласників енергетичних кооперативів треба сприймати як внутрішніх інвесторів і створювати для них сприятливий інвестиційний клімат, а не «закручувати гайки».
«За даними Держенергоефективності, в Україні наразі діють 24 тисячі домашніх СЕС потужністю до 30 кВт. В них люди інвестували близько півмільярда доларів, і вони очікують отримати повернення своїх інвестицій. Кожна така електростанція дає приблизно 750 доларів податків на рік, це робочі місця і це самозайнятість», — каже Андрій Зінченко.

 

Міський голова Чорткова, громади, що декларує перехід на 100% ВДЕ до 2050 року, Володимир Шматько підтримує стратегічне бачення щодо розвитку ВДЕ у своєму місті.
«Крім екологічного бачення ситуації, що перехід на ВДЕ веде до відповідального споживання електроенергії та розумного скорочення її споживання, а також до свідомого співжиття з природою, ми розуміємо інші переваги відновлюваної енергетики. Це податки, робочі місця, безпека і здорове суспільство, це інвестиції і самозайнятість населення. Зрештою, коли люди вкладають гроші у свою справу, вони стають небайдужими до дотичних питань. Тому очікуємо, що розвиток ВДЕ сприятиме екологічному мисленню та розвитку громадянського
суспільства», — каже Володимир Шматько.

 

Андрій Зінченко також наголосив на маніпулятивності урядових заяв та суспільної дискусії що, мовляв, ВДЕ дає надприбутки олігархам. «Крім вже згаданих домашніх СЕС, в Україні функціонують сотні малих електростанцій потужністю до 1 МВт. Відновлювана енергетика – це єдиний напрямок в енергетиці, в якому можуть взяти участь усі громадяни і споживачі, що корелює із законодавчими вимогами Європейського союзу. Жоден гравець на українському ринку ВДЕ не має власної частки понад 25%, чого не скажеш про атомну чи вугільну енергетику. Це розподілені джерела енергії, що дають кращі можливості для балансування системи та формування конкурентного ринку», — каже Андрій Зінченко.

 

Зрештою всі спікери погодились з тим, що відновлювана енергетика — це світовий пріоритет та невідворотна необхідність з огляду на кліматичну кризу та глобальне потепління. А за правильного економічного регулювання — це ще й розвиток економіки, приплив інвестицій, податки і нові робочі місця.

 

Запис відеотрансляції можна переглянути тут.