Питання опалення багатоквартирних будинків завжди було складним з точки зору пошуку оптимального рішення, щоб економити, але й щоб не було холодно у домівці. Останнім часом популярним рішенням у зменшенні коштів на опалення українці почали обирати шлях встановлення індивідуальних газових котлів. Ще частина переходить на електрокотли. Проте, диявол ховається у деталях, і саме про них ми хочемо розповісти.
За ініціативи ГО “Екоклуб” а також за підтримки інших громадських об’єднань (коаліції “Енергетичний перехід” та коаліції “Рада реформ Рівного”), також незалежних експертів к проводиться опитування мешканців українських міст про їх підходи до опалення помешкання і також про те, яке нині у них розуміння поняття “оптимальної опалювальної системи”. Перші показові результати опитування були отримані від мешканців м. Рівне – 158 відповідей (147 із них – з Рівного) станом на 23.06.2021. Тож на прикладі міста Рівне можна зробити моделювання ситуації на інші середні та малі міста України, для яких модернізація опалювальних систем є надактуальним питанням.
Дані цього опитування, а також рекомендації щодо вирішення зазначеної проблеми у середу, 23 червня, представив експерт з теплопостачання, радник заступника голови КМДА і куратор київської міської програми «70/30» Олексій Тихонов працівникам Рівненського муніципалітету.
Що думають мешканці?
Говоримо про 2 види опалення – централізоване та індивідуальне.
За даними Управління ЖКГ Рівненської міської ради до центральної опалювальної системи у місті підключено 815 будинків (2 966 497,96 м2). Із 158 опитаних, більше половини виразили своє незадовлення центральною системою опалення (ЦСО), а дві третіх вже задумуються про індивідуальне опалення (ІО).
Серед переваг ІО мешканці називають: економію коштів, можливість контролю температури повітря у квартирі, а також регулювання споживання газу. Натомість серед учасників опитування скарг на подібний вид опалення зазначено не було, за винятком: неякісної води, що подається у труби, та дорогий газ.
Диявол у деталях
Складається враження, що індивідуальне опалення – панацея від усіх бід, якщо ти живеш у квартирі. Проте ситуація не така райдужна, як видається на перший погляд. Олексій Тихонов розповідає, що індивідуальні котли (зокрема, робив акцент на газових) мають суттєві недоліки, які в результаті впливають на усіх мешканців будинку.
Першим аргументом він називає отруйність газових котлів. Оскільки люди не відчувають запаху загу та не можуть його побачити, то їм здається, що звичайний котел у квартирі не виділяє ніяких шкідливих речовин. Проте, це неправда. Тож ми поцікавились ще одним питанням – чи знають люди про те, що викиди від індивідуального газового котла є отруйними для мешканців багатоквартирного будинку, що живуть на кілька поверхів вище від квартири, де цей котел встановлений?
Існують численні випадки отруєння чадним газом, які, на жаль, не часто набувають розголосу. На запитання “Чи знаєте випадки отруєння чадним газом у будинках з індивідуальним опаленням?” – 66% опитаних відповіли ні. Лише третина зазначила, що знає про подібні факти у багатоквартирних будинках.
Також важливо розуміти, що велика частина багатоповерхівок – це «панельні» будинки, будівництво яких було поширене у 70-80-ті роки за часів Радянського Союзу. Вони досі експлуатуються, хоч перебувають уже на межі свого терміну придатності. Додаткові монтажні роботи, як, до прикладу, не передбачені при будівництві витяжні труби для котлів у стінах будинку, сприяють руйнуванню будинку.
Якщо мешканців будинку повністю переходять на індивідуальне опалення, то припиняється опалення місць загального користування (під’їзди, підсобні приміщення). Це призводить до промерзання місць загального користування (МЗК) та зміщення точки роси в середину приміщення, що в свою чергу призводить до появи плісняви та грибків, передчасному руйнуванню стін.
Окрім цього деякі пристрої у будинку не можуть працювати або працюють некоректно при мінусовій температурі. Наприклад, ліфтове господарство. Троси ліфтів використовують в роботі змазку На тросах ліфті для їх безперебійної та безпечної роботи використовується змазка. При температурах нижче +16 градусів вона втрачає свої якості. Постійна експлуатація ліфтів при низьких температурах буде призводити до їх постійного виходу з ладу та наражати на ризику при їх використанні.
Експерт наголошує: “Для будинку вкрай важливо дотримуватись теплових режимів, які були запроектовані при його спорудженні. При порушенні цих режимів будівля буде руйнуватись скоріше, умови проживання стрімко погіршяться”.
Якщо ж говорити про електричні котли, то вони теж не є перспективним рішенням з точки зору економії. Здорожчання електроенергії відбулося на початку року, а Кабмін анонсує повторне підняття цін.
Чому центральне опалення вигідніше?
Олексій Тихонов каже, що багатоквартині будинки можна модернізувати й залишити там централізоване опалення (ЦО). Це стратегічно вигідніше рішення.
Люди відмовляються від ЦО, не розуміючи наслідків своїх дій. І поки в будинку є центральне опалення, знаходитися на індивідуальному опаленні окремим мешканцям цього будинку вигідно. Але коли кількість мешканців в будинку на ІО перевищує 40% – ситуація набуває статус катастрофи. При 50% – ситуацію вже не повернути.
При відключенні будинків від ЦО місто дуже стрімко втрачає контроль над якістю опалення. Що в свою чергу призводить до погіршення санітарного стану, а потім і до руйнування будинків. Омріяна економія дуже швидко зникає, а умови проживання погіршуються.
Ситуація зі станом навколишнього середовища теж фактично погіршується і цьому є декілька причин. Як зазначають експерти компанії «Danfoss» (яка проводить регулярні дослідження на цю тему) – котельня ЦО витрачає на 15%-30% менше газу, ніж котли ІО у квартирах. Крім того, котельня ЦО дуже легко перевіряється на предмет викидів, на неї легко монтуються фільтри. Така котельня має високу трубу та її викиди не потрапляють у вікно сусідів. Натомість «турбіни» сусідів – непомітно труять тих, хто живе вище. Слід пам’ятати, що чадний газ не має запаху та кольору.
Що робити?
У 2019 році Мінрегіонбуд видав наказ «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води». Пункт 1 третього розділу цього документу дозволяє відключати примусово окремих абонентів від централізованого опалення, якщо половина або білье мешканців цього будинку уже перейшли на індивідуальне опалення.
Олексій Тихонов пояснює, що якщо половина мешканців стають “індивідуальниками”, то обслуговування такого будинку котельнею стає для неї збитковим.
Також важливим аспектом є приведення до ладу стану оплати опалення місць загального користування будинку. Очевидно, що “індивідуальники” з переходом на власні котли перестають платити за опалення таких приміщень. Натомість, оплата має нараховуватися і на них.
Більше того, згідно Наказу остаточне відключення від загальної системи опалення тягне за собою розробку проекту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який також має врахувати забезпечення:
- опалення місць загального користування та допоміжних приміщень у будинку;
- ізоляцію та/або перенесення транзитних стояків (у разі потреби) тощо;
- заміну (у разі потреби) внутрішньобудинкових систем газо- та/або електропостачання (залежно від типу нагрівачів).
У старих будинках центральна система опалення зроблена вертикально. Це не дозволяє встановлювати індивідуальні лічильники. Для того, щоб власники могли самостійно обирати тепловий режим та платити згідно з фактичним споживанням законодавство пропонує встановлювати “прилади розподілення теплової енергії”. Але вони не працюють самостійно. Потрібно модернізувати систему подачі тепла у будинок – встановити ІТП з насосами. Потім встановити на кожну батарею «байпас» та регулятор (автоматичний або ручний). Після чого власники зможуть регулювати кожну батарею та сплачувати менше, якщо вони виберуть нижчий тепловий режим в приміщенні. Тобто, за для впровадження “приладів розподілення теплової енергії” потрібно створити умови для модернізації будинків наприклад на умовах співофінансування. Якщо ТОВ «Рівнетеплоенерго» не має досвіду з розподілу теплової енергії за допомогою розподілювачів тепла – потрібно звернутися до виробників цього обладнання, або до тих міст, котрі вже запровадили такі розподілювачі.
Висновок
Дослідивши модель міста Рівне, експерти пропонують наступні кроки:
- Прийняти рішення про додаткову компенсацію з бюджету міста, але не більше 40% по програмі «А» Фонду енергоефективності, або не більше 30% по програмі «Б» цього ж Фонду. Сумарна компенсація не повинна перевищувати 80%.
- Створити «Револьверний фонд». ОСББ потребують великих вкладень за для отримання наступних компенсацій і, деякі міста використовують механізм револьверного фонду, завдяки якому ОСББ можуть взяти кошти на проведення робіт, та після отримання компенсації швидко повертають половину суми. Решту повертають протягом певного часу.
- Прийняти рішення про компенсацію відсотків по кредиту, який ОСББ візьме для виконання робіт, якщо в місті відсутній Револьверний фонд, або гроші в ньому закінчилися.
- Якщо мова йде про будинок без ОСББ або кооперативний будинок, – вони не можуть співпрацювати з Фондом Енергоефективності. Для таких випадків пропонуються програми співфінансування – частину суми сплачує місто, іншу частину власники. В середньому частина власників у різних містах не перевищує 30%. Наприклад, у Києві для неорганізованих будинків перелічені вище роботи будуть вартувати 15%.
Комплексна термомодернізація може призвести до 50% економії, а в окремих випадках – більше.
Нині європейські міста надають перевагу центральній системі опалення багатоповерхівок, вважаючи це наразі найефективнішим способом опалення у щільно заселених районах.
Якщо ж говорити у перспективі то, на думку Олексія Тихонова, українські багатоквартирні будинки також мають зберегти таку систему, проте не без проведення енергоефективних заходів. Це збереже саму конструкцію будинку та зменшить оплату за опалення, яка падає на плечі кожного його мешканця. Але це питання взаємодії влади, ОСББ та самих жителів будинків, для яких це необхідно у першу чергу.
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.