За ініціативи ГО Екоклуб, коаліцій “Енергетичний перехід” та “Рада реформ Рівного”, а також незалежних експертів у червні цього року розпочалось опитування мешканців українських міст про їх підходи до опалення помешкання. 

 

Результати опитування станом на початок серпня презентував експерт з теплопостачання, радник заступника голови КМДА і куратор київської міської програми «70/30» Олексій Тихонов на семінарі навчання “ЕнергоШкола депутата та управлінця 2.0”.

 

Ціль опитування – виявити рівень поінформованості мешканців багатоквартирних будинків про різні типи опалення, проблеми у цій сфері та дізнатися про запити щодо покращення ситуації із опаленням.

 

Так, за результатами опитування у майже 90% респондентів встановлений загальнобудинковий лічильник тепла. І майже у всіх опитаних немає загального квартирного лічильника тепла.

 

86% відповіли, що все ж підключені  до системи централізованого теплопостачання. У більше ніж 60% опитаних в будинку встановлено ІТП (індивідуальний тепловий пункт). 

 

Більше 50% опитаних не задоволені якістю послуг централізованого теплопостачання, а майже 75% думає про перехід на індивідуальне опалення. 

 

І ось тут виникає камінь спотикання: що ж краще – централізоване чи індивідуальне опалення?

 

Серед переваг індивідуального опалення респонденти назвали: економію, свободу у ввімкнені опалення, контроль температури приміщення. 

 

Якщо говорити простіше, то мешканці хочуть вмикати і вимикати котел тоді, коли їм хочеться, контролювати температуру повітря у домі, збільшувати або зменшувати споживання, в залежності від особистих можливостей та обставин.

 

Олексій Тихонов вважає, що від індивідуального опалення виникає лише більше проблем, аніж переваг, і  що думка мешканців про те що  індивідуальне опалення економніше – хибна.

 

У першу чергу спікер пояснює, що викиди від  індивідуальних газових котлів впливають на здоров’я людей. Є часті випадки отруєння такими викидами, щоправда, про це мало розповідають. Що і підтвердили результати опитування.

 

60%  опитаних знають про те, що викиди від індивідуального газового котла є шкідливими для мешканців багатоквартирного будинку, які живуть на кілька поверхів вище від квартири, де цей котел встановлено. Ще більше опитаних не чули про випадки отруєння від газових котлів.

 

Другим важливим фактором для відмови від індивідуального опалення є руйнація будинку. Через різні температурні режими у квартирах та відсутність опалення місць загального користування, власники  отримують великі проблеми у вигляді: руйнування будинку ( зміщення точки роси, що у свою чергу спричиняє появу грибків та плісняви), розрив труб, також можливі проблеми із ліфтом, який через нестабільний температурний режим у під’їзді  частіше потребує обслуговування. 

 

Третім аргументом експерт називає підвищення вартості індивідуального опалення. Прогнозується  загальне подорожчання ціни на газ, а також зміна роботи постачальника  з різними споживачами в залежності від їх масштабу.

 

Експерт каже, що найближчим часом постачальнику газу буде вигідніше працювати із крупним закупівельником цього пального, аніж мати справу із дрібними домогосподарствами. Тому мова йде, швидше за все, про те, що ціна на газ для крупних покупців газу буде нижчою, ніж для дрібних домогосподарств.

 

То як задовольнити споживача, коли він бажає контролювати витрати на тепло, і в той же час зберегти хороший стан будівлі та своє здоров’я?

 

Експерт рекомендує обирати централізоване опалення з можливістю контролю витрат тепла власниками. Такий досвід модернізації опалювальних систем багатоквартирних будинків уже багато років реалізовується у Києві.

 

Для оптимізації опалювальної системи (за умов вертикальної системи) необхідно встановити:

  1. ІТП (індивідуальний тепловий пункт)
  2. Балансувальні клапани (вирівнювання тиску між стояками)
  3. Байпаси
  4. Регулятори подачі тепла на радіатори (оплата  за використаний об’єм тепла)
  5. Прилади розподілення.

 

За словами Олексія Тихонова реалізація лише перших двох пунктів призводить до 50% збереження тепла, а виконання усіх пунктів дає мешканцям будинку до 75% економії.

 

За реалізації вище названих пунктів і зі збереженням ЦО (центрального опалення) можна виконати запити споживачів, які хотіли встановити індивідуальне опалення з метою економії та контролю температури.

 

Олексій Тихонов описує як приклад модернізований будинок 1958 року будівництва у Києві, вартість опалення в якому  нині коштує 6-7 гривень за м2, при середній вартості в інших будинках – 40 гривень за м2. Цього вдалося досягти завдяки комплексному підходу і встановленню усіх приладів для управління теплом. 

 

Така модернізація будинку була можлива завдяки міській Програмі співфінансування з енергоефективності, яка діє у місті з 2015 року. Цікаво , що у перший рік дії програми міська рада отримала лише  16 заявок, при тому, що у столиці є 11 тисяч будинків і 3000 ОСББ й кооперативів. У результаті вдалося реалізувати 13 заявок на 4,5 мільйона гривень. 

 

Наразі у місті станом на 2021 рік заявок на 260 мільйонів, при тому, що у Києві було виділено на програму 100 мільйонів і було додано ще 50 мільйонів. В результаті на програму не вистачає ще близько 100 мільйонів. 

 

Система співфінансування передбачала: 30% від бюджету покривають мешканці, 70% – муніципалітет. Але через зростання запиту на фінансування Програмою, відсоток співфінансування з боку мешканців будуть збільшувати. 

 

Аби пожвавити ситуацію із модернізації багатоповерхівок у невеликих містах України (до 500 тисяч мешканців) Олексій Тихоном рекомендує місцевим радам:

 

  • Прийняти рішення про додаткову компенсацію з бюджету міста, але не більше 40% по програмі «А» Фонду енергоефективності, або не більше 30% по програмі «Б» цього ж Фонду. Сумарна компенсація не повинна перевищувати 80%.
  • Створити «Револьверний фонд». ОСББ потребують великих вкладень за для отримання наступних компенсацій і, деякі міста використовують механізм револьверного фонду, завдяки якому ОСББ можуть взяти кошти на проведення робіт, та після отримання компенсації швидко повертають половину суми. Решту повертають протягом певного часу.
  • Прийняти рішення про компенсацію відсотків по кредиту, який ОСББ візьме для виконання робіт, якщо в місті відсутній Револьверний фонд, або гроші в ньому закінчилися.

 

Загалом, як показує реальна практика контрольоване централізоване опалення багатоповерхівок дійсно економить кошти мешканців ,сприяє підвищенню енергоефективності будинків, при цьому зберігаючи здоров’я людей та довговічність їх помешкань.

 

Авторка: Марія Доманська,
медіа-координаторка коаліції “Енергетичний перехід”