Верховна Рада України розглядає проєкт Державного бюджету України на 2021 рік, в тому числі у галузях енергетики, транспорту та природоохоронних заходів. Скорочення видатків у деяких із цих напрямків та субсидування вугільної галузі без її належного реформування матиме значний негативний вплив на життя суспільства у найближчі десятиліття. Ми закликаємо Верховну Раду розвивати економіку не за рахунок короткострокових популістичних дій, а мислити довгостроково і підтримувати сталий розвиток не на словах, а на ділі.
Ми вимагаємо:
1) Припинити субсидувати вугільну галузь та забезпечити, щоб будь-які кошти виділялися виключно на її справедливу трансформацію.
Постійне збільшення субсидій вугледобувної галузі, які в проекті Держбюджету 2021 досягли 4,5 млрд грн замість її масштабного справедливого згортання, сповільнює процес відмови від застарілою та брудної вугільної енергетики, який є критично важливим для захисту довкілля та протидії зміні клімату.
Така підтримка використання вугілля є тимчасовим і короткостроковим рішенням. Треба розуміти, що той стан, в якому наразі знаходиться вугільний сектор, обумовлений аналогічними тимчасовими рішеннями, що багато років відтерміновували трансформацію як самої галузі, так і шахтарських міст.
За даними Energy Community, лише у період 2015-2017 років українській вугільній галузі було надано майже 740 млн євро прямих дотацій, які все одно не забезпечують самопідтримність галузі.
Тому Парламент повинен тверезо оцінити ситуацію у вугільній галузі та зрозуміти, що комплекс короткострокових рішень, якими вона послуговувалася всі минулі роки не працюють і тільки поглиблюють кризові явища.
2) Збільшити видатки на ліквідацію неперспективних вугледобувних підприємств.
Неналежне фінансування заходів з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств може мати негативні як соціальні, так і екологічні наслідки. Поступове закриття нерентабельних державних шахт, яких наразі 29 із 33, має відбуватися у справедливий спосіб із розробленими планами та консультаціями із усіма зацікавленими сторонами, в першу чергу – з місцевими громадами. Це допоможе вберегти залежні від цих підприємств території від економічного занепаду. Скорочення фінансування може зашкодити процесу справедливої трансформації вугільних регіонів.
Пропозиція т.в.о. міністра енергетики Ольгою Буславець щодо додаткового виділення 2 млрд гривень на “модернізацію” 8 державних шахт також не витримує критики. Уряд зобов’язаний ефективно використовувати державні кошти і не має витрачати їх на проєкти, позбавлені майбутнього.
Щоб стримати зміну клімату на рівні 1,5-2°C, як того вимагають учені та Паризька угода (підписанткою якої є й Україна), видобуток і спалювання викопного палива потрібно повністю припинити протягом наступних 20-30 років. А отже, підтримка нових вугільних об’єктів не має сенсу. Натомість, ці кошти можуть бути використані для забезпечення умов справедливого енергетичного переходу – підтримки сучасних енергоефективних заходів та відновлюваних джерел енергії.
3) Виділити кошти на енергоефективні заходи.
У першій версії проекту бюджету коштів на програми енергоефективності не було передбачено. Це суперечить заяві на підтримку Зеленої Європейської угоди й не відповідає зобов’язанням України перед ЄС і Німеччиною щодо спільного фінансування енергоефективності. Таке рішення вже було негативно оцінено нашими міжнародними партнерами, зокрема про несхвалення заявив Матті Маасікас, голова Делегації ЄС в Україні.
Уряд повинен підтримати запит Міністра розвитку громад та територій України й додати 1,6 млрд грн до проекту держбюджету на 2021 рік, які будуть спрямовані на енергоефективні програми. Фонд енергоефективності має отримати достатнє державне фінансування, щоб сприяти підвищенню ефективності в житловому секторі. Також слід додати видатки на програму “Теплі кредити”, якою з початку 2020 року скористалося понад 100 тис. українських родин, що залучили понад 1 млрд грн на термомодернізацію.
Ці кошти мають бути спрямовані на системну роботу у сфері енергоефективності, яка включає комплексну модернізацію будівель й довгострокове енергетичне планування. Окрім цього, слід забезпечити прозорість й обов’язкову перевірку цільового використання коштів.
4) Забезпечити ефективні механізми фінансування сталого громадського транспорту та мікромобільності замість підтримки індивідуального автотранспорту.
Комфортні міста та ефективний транспорт – запорука розвитку країни. Кількість автомобілів у власності громадян збільшується, зокрема і через законодавчі заохочення для ввезення вживаних автомобілів. Це призводить до збільшення заторів у містах, погіршення якості повітря та здоров’я громадян. Держава має у першу чергу підтримувати розвиток громадського транспорту та мікромобільності у містах. Тому ми підтримуємо заплановані витрати на розвиток міського пасажирського транспорту і підвищення безпеки руху у містах.
Водночас, ми наголошуємо на потребі дати поштовх до розвитку велосипедної інфраструктури у містах та між містами. Наразі таких видатків не передбачено у державному бюджеті, але прийшов час починати це робити. У великих містах як Київ громадський транспорт стає все більш перевантаженим, тож зараз час створювати умови для перерозподілу частини поїздок на велотранспорт та мікромобільність (самокати, гіродошки, моноколеса тощо). Ми вважаємо, що держава може дати поштовх до розвитку мікромобільності у містах за рахунок субвенцій місцевим бюджетам саме на велосипедну інфраструктуру, і це доцільно зробити уже в 2021 році.
Велосипедний транспорт (у т.ч. вантажний) – чудова альтернатива для пересування між селами там, де немає можливості пересуватися громадським транспортом. Безпечні велосипедні умови у всіх населених пунктах країни та між селами допоможе людям пересуватися, навіть не маючи у власності автомобіль або не маючи можливості його водити (наприклад, через дитячий або літній вік).
Ми підтримуємо і наголошуємо на нагальності запланованих витрат на модернізацію залізниці та рухомого складу для перевезення пасажирів – залізниця має бути привабливою альтернативою автомобільним перевезенням між містами.
Ми стурбовані тим, що видатки на автомобільні дороги державного значення досі лишаються найбільшими у транспортній частині бюджету. Залізниця між містами та громадський транспорт і мікромобільність у містах мають бути пріоритетами держави у сталому розвитку транспорту.
5) Фінансування Державного агенства з управління зоною відчуження в достатній мірі.
Останні 4 роки спостерігається поступове скорочення видатків на фінансування діяльності Державного агентства України з управління зоною відчуження. Наголошуємо, що це може призвести до безпекових ризиків та підвищення ризиків несвоєчасного вирішення критичних питань у зоні відчуження. Наприклад, несвоєчасний демонтаж конструкцій об’єкту “Укриття” над 4 енергоблоком ЧАЕС та відкладення рішень щодо зняття з експлуатації 1-3 енергоблоків ЧАЕС. Це загрожує надзвичайними ситуаціями, радіаційним забрудненням і шкодою для здоров’я.
Саме зараз, перед Самітом Україна-ЄС та очікуючи нові можливості разом із Зеленим курсом ЄС, влада в Україні має продемонструвати довгострокове бачення та відповідність заяв своїм діям. Відображення пріоритетів сталого розвитку у державному бюджеті є найкращим індикатором цьому.