Раніше для стимулювання розвитку ВДЕ в Україні використовувався зелений тариф. Однак, це лише тимчасовий засіб, від якого необхідно поступово відмовлятися.
Серед доступних у найближчій перспективі є 5 механізмів підтримки ВДЕ в Україні: “зелені” аукціони, чистий облік енергоспоживання, прямі договори купівлі-продажу енергії, «зелені» надбавки, контракти на різницю.
Про це йдеться в дослідженні «Україна після “зеленого” тарифу. Нові механізми розвитку відновлюваної енергетики», яке виконав Максим Бабаєв, CEO платформи для інвестицій в енергетику GetMarket, на замовлення ГО Екодія.
Для чого потрібні нові механізми підтримки ВДЕ?
Відновлювана енергетика допомагає боротись зі зміною клімату. Виробництво енергії для промисловості, житлового сектору та транспорту спричиняє 73,2% світових викидів парникових газів. Оскільки споживання енергії сонця, вітру та деяких видів біомаси не спричиняють значних викидів, їхнє всебічне застосування допоможе людству подолати кліматичну загрозу.
1 механізм: Зелені аукціони для ВДЕ-генерації
Держава оголошує загальну потужність нових об’єктів, яка має бути запропонована для компаній, що хочуть інвестувати у проекти ВДЕ. Компанії подають аукціонні пропозиції, які включають потужність майбутніх об’єктів та ціну, за якою вони готові продавати електроенергію. Переможцями аукціону стають учасники, які запропонували найнижчу ціну, а також відповідають іншим критеріям відбору.
Основна перевага зелених аукціонів — здатність створювати конкуренцію між інвесторами та стимулювати компанії, що пропонують найнижчі ціни на свою електроенергію.
2 механізм: Чистий облік енергопостачання
Чистий облік електроенергії дає змогу власникам об’єктів ВДЕ застосовувати енергомережу для того, щоб довгостроково зберігати у ній надлишки виробленої енергії і споживати її згодом за потреби. Якщо електростанція виробляє більше енергії, ніж власник споживає, енергія поставляється у мережу і відповідно обліковується. Коли власник споживає більше енергії, ніж виробляє, він бере енергію з мережі, але ця енергія компенсується попередньою видачею в мережу.
3 механізм: Прямі договори купівлі-продажу енергії
Перевага такого механізму – зменшення фінансових ризиків. Виробники ВДЕ взаємодіють безпосередньо зі споживачами, а не продають електроенергію єдиному підприємству. Крім цього, такі договори укладаються на 10‒15 років, що дає можливість сторонам планувати свою діяльність і отримувати стабільну ціну електричної енергії для покупця та стабільний дохід для виробника ВДЕ.
4 механізм: “Зелені” надбавки
Виробники енергії з ВДЕ продають її на ринку за загальними правилами, але додатково отримують надбавку за кожну продану кіловат-годину. «Зелена» надбавка може бути фіксованою або динамічною.
5 механізм: Контракти на різницю
Виробники «зеленої» електроенергії продають її за ринковими цінами, але також укладають із державою або іншими гравцями (споживачами, трейдерами, постачальниками) додатковий договір. Відповідно до нього, вони будуть або отримувати компенсацію, яка складається з різниці між зафіксованим тарифом і реальною ціною продажу на ринку, або навпаки — оплачувати цю різницю іншій стороні.
“Зелений тариф – це тимчасовий механізм, завдяки якому відновлювана енергетика в Україні почала стрімко розвиватися. Потужність станцій зросла з 1242 МВт у 2014 році до 8185 МВт станом на 1 грудня 2020 року. Однак, ряд економічних та політичних рішень призвели до дисбалансів на ринку електроенергії, технічних проблем з роботою станцій ВДЕ в енергомережі та невиплат компаніям за зеленим тарифом. У 2020 році інвестиції у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) в Україні впали на 68%.
На багатьох ринках ВДЕ вже можуть конкурувати з традиційною енергетикою (наприклад, атомною чи вугільною). Тому світ поступово переходить від систем стимулювання за рахунок державних коштів (зелені тарифи) до механізмів, що передбачають конкуренцію між учасниками ринку”, – стверджує Анна Богушенко, експертка з енергетичної політики ГО Екодія.
Щоб впровадити механізми, наведені у дослідженні, Україна повинна на законодавчому рівні стимулювати ВДЕ-проєкти, а також розробити регуляторну базу, що забезпечить дію цих законів.
Детальніше про це читайте у дослідженні (ст. 41) >>> bit.ly/2OIAhzz