За 100 днів вторгнення росії японські компанії імпортували російського викопного палива на 1,9 млрд євро. Частка Японії у загальному обсязі російського експорту становила понад 10 % з вугілля і газу. Коаліція “Енергетичний перехід” закликала 6 великих японських компаній відмовитись від імпорту російського викопного палива.
Звернення отримали:
- Tokyo Electric Power Company Holdings, Inc.,
- Chubu Electric Power Co., Inc.,
- Hokkaido Gas Co., Ltd.,
- Nippon Steel Corporation,
- JERA Co., Inc.,
- JFE Steel Corporation
Бюджет росії наповнюється коштами з експорту копалин: 45% бюджету росії наповнюється від продажу нафти і газу. Міністр фінансів росії Антон Силуанов заявив, що додаткові доходи від експорту викопного палива цього року будуть частково витрачені на , так звану, спецоперацію в Україні. Отже, путін може вести війну проти України завдяки прибутку від експорту викопного палива, зокрема, з такої країни як Японія.
У травні 2022 року уряд Японії в рамках засідання “Великої сімки” (G7) взяв на себе зобов’язання припинити до кінця цього року нову державну підтримку міжнародного викопного палива, а до 2035 року досягти переважно декарбонізованого сектора електроенергетики, що свідчить про обмежене майбутнє викопного палива і зменшить світову напругу, яку створює росія як один із світових лідерів у постачання цієї продукції.
Активісти наголошують, що викопне паливо в цілому призводить до геополітичних конфліктів і закликають розглянути можливість не тільки відмови імпортованого російського палива, а й розглянути питання інвестування в чистіші та безпечніші відновлювані джерела енергії в майбутньому.
У своїх відповідях промислові японські гіганти висловили розуміння і співчуття щодо подій, які відбуваються в Україні і підтвердили дії уряду, анонсовані на зустрічі G7. Компанії розробляють плани переходу на альтернативні види енергії, щоправда, із ремаркою – це може сколихнути економіку країни.
“Японія як острівна держава імпортує більшість своїх енергоресурсів з-за кордону. Тому призупинення імпорту викопного палива з Росії може призвести до нестабільності енергопостачання в нашій країні країни, і буде потрібно обережне рішення з точки зору енергетичної безпеки. Наші партнерів, і ми розглянемо це питання відповідно до політики японського Уряду”, – Chubu Electric Power Co., Inc.
“Ми, JFE Steel, відповідно до політики, оголошеної урядом Японії, поступово зводимо до нуля закупівлю російського вугілля та замінюємо його вугіллям, що закуповується з інших джерел”, – JFE Steel Corporation
“Ми продовжимо розглядати необхідні заходи відповідно до економічних санкцій і торговельних обмежень, накладених на Росію урядом Японії та іншими урядами”, – JERA Co., Inc.
“Що стосується імпорту російського вугілля, на який ви вказали у своєму листі, то японський уряд вже оголосив політику поетапної заборони імпорту, тому ми швидко впровадимо альтернативні закупівлі та інші заходи відповідно до політики японського уряду”, – корпорація Nippon Steel
Компанії усвідомлюють, що відбувається на світовому ринку і готові сприяти тому, щоб країна не приносила прибуток країні-агресору.
“Ми віримо, що висловлені співчуття будуть підкріпленні конкретними діями, які допоможуть зупинити масові вбивства росіянами людей в моїй країні. Компанії пишуть, що будуть слідувати політиці своєї держави. Ми слідкуємо за заявами Японії і бачимо, що країна посилює санкції та тиск на агресора, проте сфера енергетики наразі представлена дуже мало. У листі нам написали, що “влада Японії оголосила про поетапну заборону імпорту”. Розуміємо, що глобально у сфері енергетики немає швидких рішень, проте Японія з її провідними технологіями не може бути залежною від енергоресурсів країни-злочинця. Це добре, що компанії готуються до змін, але ми не знаємо про їх більш чіткі плани. Зате ми знаємо, що відмова від брудного викопного палива рятує не лише українців”, – відреагувала на відповіді компаній координаторка коаліції Наталія Литвин.
Матеріал підготовлено у рамках проекту “Зміцнення мережі ГО “Ekonet” в питаннях охорони клімату і довкілля в Східній Європі і Центральній Азії» при фінансовій підтримці “Хліба для Світу”, а також за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна у рамках проекту “Адвокація механізмів підтримки ВДЕ-генерації в умовах війни”.