“З містами, у яких запроваджено муніципальний енергетичний менеджмент, працювати набагато простіше” – про це заявляє координатор проектів з енергоефективності громадської організації “Екоклуб” та спікер Енергошколи депутата і управлінця 2.0 Дмитро Сакалюк.
Муніципальний енергетичний менеджмент (МЕМ) – це ціла система інституцій, заходів та програм, з метою оптимізації енерговитрат громади.
Відсутність в громаді управління своїми енерговитратами, їх планування та оптимізації призводить до того, що вона завжди платить більше.
Якщо громада не управляє своїми енерговитратами, не намагається зменшити або ж оптимізувати їх, то вона завжди буде платити більше. Тому, саме для цього існує енергоменеджмент.
Його головними завданнями є:
– Скорочення енергетичних втрат та коштів
– Мінімізація впливу на навколишнє середовище (забруднення та викиди CO2)
– Успішний приклад дій на локальному рівні протидії змінам клімату
Дмитро Сакалюк розповідає, що в багатьох випадках місцеві управлінці не до кінця розуміють, що таке енергоменеджмент.
“Часто МЕМ починають із енергомоніторингу і часто для людей це і є МЕМ. Але це не так. МЕМ – це багато кроків до цього”, – роз’яснює експерт.
Проте енергоменеджмент – дещо складніша система заходів і завжди вигідна. Витрати на менеджмент окупають себе.
“МЕМ – завжди окупний. Він проносить стільки ж коштів, скільки на нього витрачається”, – каже Дмитро Сакалюк.
Проте, розповідає спікер, стимулом до прийняття рішення про впровадження енергоменеджменту може бути не лише заява про необхідність кроків протидій змінам клімату, а й гроші, їх економія та можливість отримати додаткові інвестиції.
Так, експерт розповідає, що у Верховній Раді України прийнятий у першому читанні законопроект “Про енергоефективність”:
У проекті Закону в ст. 11 йдеться: «… обов’язковою умовою отримання державної підтримки (фінансової допомоги) на впровадження заходів з енергоефективності органами місцевого самоврядування є функціонування системи енергоменеджменту у таких органах».
Нині муніципальний енергетичний менеджмент не є обов’язковим, і законопроект не передбачає його обов’язкового запровадження. Проте, методом м’якої сили держава мотивуватиме громади впроваджувати такий спосіб мислення і господарювання, адже громади зацікавлені економити гроші і отримувати додаткові кошти ззовні.
Чому ж МЕМ такий необхідний для громад? Експерт наводить широкий ряд переваг:
1. Повний аудит власності включно з технічними деталями.
2. Повна картина по споживанню енергоресурсів громадськими будівлями.
3. Повне розуміння енергетичних потреб громади на наступні періоди.
4. Прийняття управлінських рішень, базованих на реальних даних, а не на відчуттях.
5. Якщо не припинення, то хоча б мінімізація зловживань на бюджетних об’єктах .
6. Системне бачення потреб у інвестиціях в бюджетну сферу.
7. Економічно доцільне витрачання бюджетних коштів на ремонтні/термомодернізаційні роботи.
8. Готовність швидко впроваджувати енергоефективні проекти.
9. Раціональне використання енергоресурсів.
10. Підвищення якості життя мешканців.
11. Демонстрація потенційним виборцям розумних підходів в управлінні.
Зрозуміло, що муніципальний енергетичний менеджмент потребує фінансових затрат, спеціалістів, злагодженої роботи управлінців із мешканцями громади, проте ця робота, як показує досвід, виправдовує себе і задоволеними залишаються усі учасники процесу.
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.