“Траплялось, чув думки від людей, що проєкти з енергоефективності – це великі проєкти, де треба щось добудувати, наприклад”, – розпочинає експерт з енергоефективності та проекту GIZ Андрій Барулін лекцію у “Енергошколі депутата й управлінця 2.0”.

Щоб зрозуміти, які є енергоефективні проєкти, опишемо їх різновиди:

1) Проєкт категорії “А” – з малими або або без фінансових інвестицій і мають швидкий результат.

2) Проєкт категорії “В” – з невеликими фінансовими інвестиціями та окупністю до 3-х років.

3) Проєкт категорії “С” – з великими фінансовими інвестиціями та окупністю понад 3 роки.

Одним із показників енергоефективних проєктів, за яким їх відносять до тієї чи іншої категорії, є строк окупності. Лектор наводить приклад, як легко можна обрахувати цей показник.

Приклад:

Інвестиції – 100 тисяч 

Економія коштів – 25 тисяч/рік

Строк окупності – (інвестиції поділити на економію) 100 000/25 000 = 4 рок

“Ви не зможете покращити те, що не зможете виміряти”, – каже спікер. 

Андрій Барулін наголошує, що енергоефективні проєкти, це не лише інфраструктурні зміни в будинку, це також і зміна звички споживання ресурсів, що в результаті і відображається на оплаті рахунків за комунальні послуги. Тобто енергоефективні проєкти – це комплекс заходів і процесів, які взаємодіють  між собою і у фіналі дають необхідний результат – розумне споживання й економію. Саме моніторинг витрат енергетичних ресурсів, на думку спікера, є одним із визначальних факторів енергоефективності. До слова, у проєкті постанови Кабміну до ЗУ “Про енергоефективність” йдеться про те, що якщо у місцевої громади не ведеться муніципальний енергетичний менеджмент, то вона може не отримати державного фінансування на енергоефективні проєкти.

Цикл енергомоніторингу є дуже простий:

1) Моніторинг споживання енергії та води.

2) Аналіз використання енергії та води.

3) Використання дій на підставі аналізу.

Впровадження системи енергомоніторингу призводить до економії у 10-15%

Щоб більш наочно продемонструвати, скільки енергії споживають в середньому українці, Андрій Барулін порівнює вітчизняного споживача із європейським:

Швеція 30-60 кВт год/м2
Німеччина 50-100  кВт год/м2
Польща 120-160  кВт год/м2
Україна 210-300  кВт год/м2

За словами експерта місцева влада може на прикладі громадських будівель продемонструвати енергоефективні заходи, які призведуть до мінімізації енерговитрат. Низький  показник енергоспоживання у сусідніх країнах вказує на те, що ця мінімізація можлива в Україні.

Якщо говорити про енергоефективні заходи, то сюди відносять найчастіше: утеплення даху, заміну вікон і дверей, утеплення стін, встановлення вентиляції. Проте будинок можна оснастити ще додатковими установками ВДЕ: це сонячні колектори, фотоелектричні системи, теплові насоси тощо. Як приклад такого проєкту, лектор наводить Херсонський дитячий садочком  № 71. Споживання енергії там порівняно з минулим (без енергоефективних заходів) роком знизився до 30%, а споживання природного газу  на 22%. Крім того зменшено викиди парникових газів в атмосферу приблизно на 14,7 тонн СО2-еквіваленту на рік. Згодом у ще в одному садочку запровадили обігрів басейну з допомогою сонячних колекторів (геліосистем). Загалом, так звані, геліосистеми були запроваджені у 25 садках Херсона.

У дитсадку № 1 у місті Гола Пристань утеплили фасад, дах та замінили вікна на енергозберігаючі. Після моніторингу енерговитрат виявили, що дані заходи призвели до скорочення споживання енергоресурсів на 41% та зменшення викидів СО2-еквівалентів на 66,8 т/рік.

Загалом подібних енергоефективних проєктів було реалізовано більше десяти. І кожен призвів до мінімум 10% зменшення енерговитрат. Також в рамках усіх згаданих проєктів був запроваджений енергомоніторинг, який власне і дозволив виявити позитивні зміни у питанні енерговитрат.

Андрій Барулін наголошує, що такої енергоефективності у Херсоні та ближніх містах вдалося досягти лише завдяки комплексному підходу.

“Ми маємо робити і великі, і малі заклади, навчати працівників”, – наголошує Андрій Барулін.

Тож, енергоефективні проєкти, це не лише реконструкція будинків це і встановлення нового обладнання для використання відновлюваних джерел енергії, і навчання персоналу, як правильно його використовувати, і обов’язково енергомоніторинг – для підрахунку ефективності своєї праці та вирахування відсотків економії.

 

Марія Доманська, медіа координаторка коаліції “Енергетичний перехід”

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.