22 червня 2018 року у Відні відбувся Форум зі Сталого Розвитку, що об’єднав організації громадського сектору та експертів з країн-учасниць Договору про Енергетичне Співтовариство, які працюють в темі клімату та енергетики. Слід за Форумом також відбулася зустріч Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства у місті Дюрнстайн (долина Вахау, Австрія).
Договір про заснування Енергетичного Співтовариства (далі Договір) було підписано між Євросоюзом та країнами південно-східної Європи у 2006 році з метою впровадження реформ та інтеграції енергетичних секторів країн до єдиного енергетичного ринку ЄС. Україна долучилася до Договору про Енергетичне Співтовариство у 2011 році.
У вступному слові на Форумі у Відні директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач наголосив на тому, що в регіоні почали діяти норми директив по обмеженню викидів токсичних речовин від теплових електростанцій і що це тягне за собою початок великих структурних змін в електроенергетичному секторі.
З 1 січня 2018 року в Енергетичному Співтоваристві вступили в силу директиви 2001/80/ЕС про видики від великих спалювальних установок (які встановлює ліміти на викиди SO2, NOx та пилу від існуючих електростанцій) і 2010/75/EU про промислові викиди (для тих самих забруднюючих речовин від нових електростанцій). На практиці це призводить до того, що вугільні ТЕС в країнах-членах стають неконкурентно спроможними порівняно з новими високотехнологічними розподіленими потужностями відновлюваної енергетики.
Після набрання чинності директивами про великі спалювальні установки (2001/80/EC) та промислові викиди (2010/75/EU), які є побічними, але ефективними інструментами для декарбонізації електроенергетичного сектора, Енергетичне Співтовариство зосереджується на цілеспрямованому узгодженні кліматичної та енергетичної політики. Янез Копач також підкреслив, що Секретаріат тепер підтримує декарбонізацію енергетики та перехід від вугілля до чистих джерел енергії (coal phase out).
Перший крок в цьому напрямі був зроблений в 2016 році, коли сторони Договору погодились з необхідністю впровадження нових прозорих та надійних механізмів моніторингу та звітності по викидах парникових газів у відповідності до відповідних стандартів ЄС. Тепер країни зобов’язані вдосконалити свою кліматичну статистику та покращити якість звітності, що подається в Рамкову конвенцію ООН з питань змін клімату.
Тепер Енергетичне Співтовариство планує встановити загальні цілі до 2030 року в рамках нових інтегрованих національних планів енергетики та клімату, які повинні бути розроблені країнами-членами Договору та представлені для проведення регіональних консультацій у 2020 році. Однією з важливих заяв під час Форуму стала новина про те, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства вже запустив процес розробки Національних планів з клімату та енергетики (National Climate and Energy Plans).
Як повідомляється, проекти Національних планів з енергетики та клімату мають бути розроблені членами Договору протягом 2018-2019 років. В них уряди повинні встановлювати три основні цілі до 2030 року: відсоток відновлюваних джерел енергії в енергопостачанні, відсоток економії енергії завдяки підвищенню енергоефективності, відсоток скорочення викидів парникових газів відносно базового рівня.
Для розробки та узгодження таких планів була створена робоча група технічних експертів (Technical working group), до складу якої входять представники всіх країн-учасниць Договору. До кінця року національні експерти мають визначити та представити для загального обговорення цільові показники своїх країн.
Після Форуму у Відні, основною аудиторією якого були експерти та громадськість, Секретаріат також провів зустріч з Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства в мальовничій австрійській долині Вахау. Засідання відбулося 23 червня під головуванням Коні Хедегаард, колишньої єврокомісарки ЄС з питань клімату. Ключовою темою цієї зустрічі посадовців високого рівня було визначення основ інтегрованої кліматичної та енергетичної політики в Енергетичному Співтоваристві на період до 2030 року. Її основні принципи та загальне бачення викладені “Маніфесті Вахау”, що був опублікований Секретаріатом після засідання.
Ключові тези “Маніфесті Вахау”:
- Декарбонізацію енергетичного сектору на основі підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії, або так званий “великий енергетичний перехід”, закладено в міжнародну та європейську енергетичну політику та законодавство. Вона також є невідворотною для країн-членів Договору про Енергетичне Співтовариство.
- Поточні субсидії та дотації для вугільних галузей у низці країн Договору, які зазвичай є непрозорими, потрібно перевірити на відповідність правилам державної допомоги і перенаправити ці кошти на підтримку сталого енергетичного переходу.
- Членам Договору потрібно ухвалити та впровадити відповідні закони та підзаконні акти, які забезпечуватимуть ведення координованої кліматичної та енергетичної політики, впровадження аукціонів та розумних схем державної підтримки у сфері відновлюваної енергетики, з одночасним реформуванням енергетичних ринків задля їх більшої ліквідності.
- Зміна клімату, посилення ролі споживача та “великий енергетичний перехід” – це питання, які вже не можна відкладати на потім. Тому Секретаріат Енергетичного Співтовариства зі свого боку зобов’язується зробити все можливе для підтримки країн-членів у здійсненні енергетичного переходу.
З повним текстом неофіційного перекладу Маніфесту Вахау можна ознайомитися за посиланням.
Оригінальний текст Маніфесту Вахау англійською доступний на сайті Енергетичного Співтовариства.