У середу, 23 червня, стартувала Енергошкола депутата й управлінця 2.0, яку організовує коаліція “Енергетичний перехід”  та громадська організація “Екоклуб” за підтримки Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та DRA.

 

Перший онлайн семінар проекту був присвячений роботі із Фондом енергоефективності. 

 

Керівник підрозділу по роботі з регіонами Фонду Юрій Збираник, який виступив першим спікером семінару, заявив, що на місцевому рівні часто не знають про Фонд енергоефективності та можливості, які він надає. 

 

Він пояснив, що Фонд створений на вимогу ЗУ “Про Фонд енергоефективності” у вересні 2019 року для підтримки ОСББ у напрямку  енергоефективності. Фонд підтримує енергоаудити, сертифікацію, розробку ККД, ремонтні роботи тощо.

 

Головними донорами Фонду є державний бюджет, а також кошти міжнародних партнерів.

 

Нині Фонд активно просуває програму “Енергодім”. Їй раніше передувала інша програма – “Теплі кредити”.

 

Регіональний представник Фонду енергоефективності Михайло Лук’яненко (другий спікер семінару) пояснює, що програма “Енергодім”, хоч і дещо складна у реалізації та співпраці, проте набагато ефективніша у результатах. Головна відмінність програми – вона не примушує ОСББ брати кредити, як це було у програмі “Теплі кредити”. Так, наприклад, все більшої популярності в Україні набирає ідея створення револьверних фондів, які передбачають надання ОСББ коштів на поворотній основі без нарахування відсотків за користування ними. ОСББ може використовувати кошти таких фондів, або власні кошти (у разі їх наявності).

 

Нині сукупно Фонд акумулює майже 5,5 мільярда гривень. Юрій Збираник запевняє, що кошти у Фонду є і закликає ОСББ усіх громад України подавати свої проекти. Щоправда, процес подачі заявок – не з простих. Тим не менше, Юрій Збираник каже: 

 

“Коли люди зроблять всі кроки, вони можуть бути переконані, що вони отримають ту економію, яку вони бачили у висновку з енергоаудиту. В цьому перевага програми “Енергодім” на противагу програмі “Теплі кредити”.”

 

Що платять?

 

Фонд енергоефективності націлений допомогти ОСББ фінансово – модернізувати свої будинки та зробити їх енергоефективними: від найменшої труби, якою проходить гаряча вода, до повного утеплення та зміни вигляду фасаду будинку.

 

Фонд покриває 70% бюджету заявки, якщо проект, поданий ОСББ, передбачає: енергоаудит або сертифікацію енергетичної ефективності. А також розробку проектної документації та експертизи. 

 

Окремо 70% витрат Фонд може покрити, якщо проект передбачає технічний та авторський нагляд, сертифікацію енергоефективної будівлі, обстеження інженерних систем. Якщо ж мова йде про найпростіші роботи, такі як ремонтні роботи або купівлю обладнання та матеріалів, Фонд компенсовує:

  • (пакет А: модернізація ІТП) 40% від бюджету (і додатково +20%)
  • (пакет Б: утеплення) 50% від бюджету (і додатково +30%)

Детальніше про них розповімо далі. 

 

Головними перевагами програми “Енергодім” є: економія, скорочення викидів СО2, покращення зовнішнього вигляду будинку, збільшення вартості нерухомого майна, підвищення комфорту та умов проживання.

 

Станом на червень 2021 року лідерами серед заявників Фонду є Волинська та Львівська області. А Новояворівськ – найактивніше місто щодо участі у програмі Фонду. Місцева влада має намір утеплити всі будинки міста за пакетом “Б” і показати це як успішний кейс громади.

 

Що таке пакети А і Б?

 

Михайло Лук’яник більш детально роз’яснив, що таке пакет “А” та пакет “Б” програми Фонду. Простіше кажучи, пакет “А” вміщує в себе вимогу модернізувати систему опалення та суміжні до неї речі. Пакет “Б” є комплексним і вже уміщує в собі заходи пакету “А”, а також максимальну кількість інших енергоефективних заходів (утеплення даху, заміна вікон і дверей тощо). Більше дивіться на зображеннях.

Що робити на місцях?

 

Михайло Лук’яненко пояснює, як місцеві ради можуть першочергово допомогти ОСББ взяти участь у програмі “Енергодім”: 

  1. Допомогти мобілізувати власні кошти мешканців, кредитні кошти, кошти з інших джерел на енергомодернізацію будинків.
  2. Ціль: зробити вигідними для мешканців інвестиції в енергоефективність.
  3. Прийняти додаткові місцеві програми підтримки.

 

Для тих громад, які тільки розпочинають роботу у напрямку енергоефективності з Фондом експерт пропонує такий алгоритм дій:

  • Проаналізувати стан усіх багатоквартирних будинків
  • Проаналізувати існуючі міські та обласні програми підтримки ОСББ
  • Підписати Меморандум із Фондом 
  • Прийняти та виділити кошти на програму співфінансування

 

Експертка з енергоефективності Офісу підтримки реформ Мінрегіонбуду Валентина Гуч-Денисенко зазначила, що робота із подачі заявки до Фонду, її реалізації та завершення усіх робіт може зайняти до півтора роки роботи. Тож заявники мають набратися терпіння.

 

Вона назвала три основні етапи співпраці зі Фондом: 

  • Енергоаудит – тривалість 2 місяці
  • Проектна документація – тривалість 6 місяців
  • Будівельні роботи – тривалість 9 місяців

 

Експертка радить не економити на енергоаудиторах та проектантах на перших двох етапах роботи, адже Фонд ретельно перевіряє документацію. Вона попереджає, що часто документацію повертають на доопрацювання, і це нормально. Але суттєвим аргументом є те, що чим довше відбувається бюрократична тяганина, тим довше ОСББ чекатиме на отримання коштів із Фонду. І якщо був взятий кредит, ОСББ відповідно повертатиме більше власних коштів за користуванням цим кредитом.

ОСББ витрачають все менше часу для отримання грантів на термомодернізацію від Фонд енергоефективності. Статистика показує позитивні зміни у роботі ОСББ з Фондом

Миколаїв – енергогромада 2020 року

 

Місто Миколаїв – яскравий приклад енергоефективної громади України. Саме це місто розділило із Львова першість 2020 року серед міст та отримало відзнаку Фонду енергоефективності. Про цей кейс розповів спікер семінару заступник директора Центру енергоефективності міста Миколаєва Віталій Васильєв.

 

Місто успішно бере участь у програмі “Енергодім” і є третім за кількістю заявок, поданих до Фонду. З 2018 до 2020 року місту вдалося залучити трішки більше 14 мільйонів гривень Фонду і 24 мільйони інвестицій із загальним бюджетом проектів – 40,5 мільйонів. У планах – залучити в 2021-2023 роках 321 мільйон гривень інвестицій.

 

Важливо розуміти, що в Миколаєві є хороша підтримка і розуміння місцевої ради щодо впровадження енергоефективних заходів. Так:

  • у 2016 році затверджено програму “Теплий Миколаїв 2017-2022”
  • місто має План дій зі сталого енергетичного розвитку  та клімату до 2030 року
  • у 2019 створено схему теплопостачання міста
  • у 2017 місто приєдналося до європейської ініціативи “Угода мерів”

 

Також Миколаїв – одне із перших міст, яке підписало Меморандум співпраці із Фондом енергоефективності. Це успішна історія злагодженої роботи в громаді і якісної співпраці з Фондом.

 

Як бачимо, успішні історії із підвищення енергоефективності будівель у містах України та можливості від держави вказують на те, що якщо застосувати усі доступні інструменти із залучення інвестицій, знаходити можливості співпраці та шукати ефективні рішення, можна досягти високого рівня економії та збереження ресурсів громади.