“Людина впливає своєю діяльністю на екологію, і в той же час може сприяти тому, щоб їй менше шкодити”, – каже заступник голови Фонду енергоефективності України та спікер Енергошколи депутата й управлінця 2.0 Юрій Шафаренко.

 

Україна взяла курс на розвиток відновлюваних джерел енергії й намагається синхронізуватися зі світовою спільнотою та покращити екологічні показники планети, зокрема й шляхом трансформації енергетичного сектору. 

 

Мова йде про цілу національну стратегію переходу на відновлювані джерела енергії й зменшення викидів у повітря через такі шкідливі генерації енергії, як тепло- чи атомні електростанції.

 

Нагадаємо, що Українські вугільні ТЕС очолюють рейтинг найбрудніших електростанцій Європи.

 

Так, нині в Україні активно працюють над формуванням нового енергетичного законодавства, зокрема, яке має призвести до декарбонізації економіки.

 

Цей термін включає у себе: 

  • підвищення енергоефективності;
  • розвиток відновлюваних джерел енергії;
  • розвиток циркулярної економіки;
  • синхронізація із ініціативою “Європейський зелений курс”

 

Важливо розуміти, що перетворення глобального  енергетичного сектору – це надважливе питання і для світової спільноти. Саме через людську економічну діяльність показники СО2 у повітрі перевищують норми. Змінюється клімат, від чого страждають, як люди, тварини, природні екосистеми, так і економіки держав. 

 

Тому, Європа має ціль звести викиди СО2 в атмосферу до нуля до 2050 року. Україна звісно ж теж намагається рухатися згідно цього континентального плану, щоправда, це не дається так легко. 

 

Згідно Національного плану дій з відновлюваної енергетики в кінці 2019 року частка ВДЕ мала би сягнути 10%, проте реальна цифра 8,1 %. Юрій Шафаренко також прогнозує, що цифра 2020 року, яка буде відома наприкінці 2021 року, теж не дотягуватиме до плану.

 

Згідно з енергетичною стратегією Україна планує мати 25% ВДЕ уже до 2035 року.

 

Очевидно, що динаміка розвитку ВДЕ  в Україні є. Станом на квітень 2021 року вартість інвестицій у ВДЕ становила 8,2 млрд євро. Сукупна потужність об’єктів ВДЕ в Україні становить 8 тисяч 839 МВт, з яких 70% – це промислові сонячні електростанції (СЕС).

 

 

Проте швидкість трансформації енергетичного сектору бажає кращого. 

 

Механізм Net Energy Metering як метод стимулювання переходу на ВДЕ

 

У 2030 році в Україні завершується термін дії “зеленого тарифу”.  Отож, має прийти на заміну цій системі щось інше. Уже зараз Урядом розробляється новий механізм розподілу енергії Net Energy Metering (NEM). 

 

Це такий собі енергетичний бартер.  Виробник “чистої енергії” виробляє певний її об’єм, а залишок віддає у загальну мережу. А потім, коли йому потрібно, забирає цю електроенергію собі назад.

 

Самі ж правила взаємодії “господарство-мережа-господарство” нині формуються робочою групою з напрацювання Закону про NEM.

 

В Україні налічується 6,5 мільйонів домогосподарств, і лише 32 тисячі з них мають станції і генерують “чисту енергію”. Потенціал ВДЕ із застосуванням механізму  Net Metering, на думку Юрія Шафаренка, дуже високий. Це вигідно для розвитку економіки регіонів. Мовляв, будівництво таких станцій і саме їх обслуговування буде розвивати місцевий бізнес, а також зробить регіон більш енергетично незалежним від національних постачальників електроенергії.

 

“Чим більше в вас буде генерації, яка буде виробляти теплову, електричну енергію з відновлюваних джерел, тим більше регіон буде економічно розвинений”, – каже спікер.

 

До прикладу нині Кам’янець-Подільський уже виробляє 60% теплової енергії з відновлюваних джерел. 

 

Загалом лідерами з впровадження ВДЕ в Україні є зовсім не багаті на сонце області.

 

П’ятірку перших за кількістю генеруючих станцій з ВДЕ в приватних домогосподарствах очолюють: Дніпропетровська, Тернопільська, Київська, Закарпатська та Івано-Франківська області.

 

 

Як же працюватиме механізм NEM в Україні?

 

Розробники законопроекту пропонують два шляхи роботи із власниками генерацій. У першу чергу це залежить від потужності самої станції. Тому є варіанти:

 

NET METERING  (чистий облік) до 500 кВт надлишок виробленої е/е споживається в наступний розрахунковий період

 

NET BILLING (чистий продаж) більше 500 кВт надлишок виробленої е/е обчислюється за встановленою ціною на ринку

 

Робоча група при Кабміні України уже має узгоджені положення щодо певних норм роботи механізму NEM. Юрій Шафаренко представив частину із них.

 

За QR-кодом можна завантажити увесь проект документу

 

Механізм NET METERING вигідний для, так би мовити, бартеру. Виробник енергії віддає її надлишок у мережу, а потім її собі повертає при потребі. Це дозволяє зменшити розмір плати за електроенергію. (Див. зображення)

 

 

Механізм NET BILLING – вигідний для виробників “чистої енергії”. Тут мова йде вже не тільки про бартер, а прямий продаж спеціально виробленої електроенергії з ВДЕ.

 

“В цьому механізмі закладена ідея “win-win”, де всі виграють: і держава виграє, і інвестор (підприємство), і кінцевий споживач”, – заявляє Шафаренко.

 

Держава виграє в тому, що вона немає ніяких зобов’язань перед інвестором, який вкладає у чисту енергетику, на відміну від “зеленого тарифу”. Крім того держава виконує цілі національної стратегії та міжнародні зобов’язання.

 

Підприємствам це вигідно, оскільки виробник закриває частину або весь обсяг електроенергії, яку йому необхідно спожити, а решту – продає в мережу. Тобто навіть при вкладенні коштів у встановлення генеруючої станції, вироблена власними силами електроенергія буде дешевшою, ніж закуплена на ринку, а зайва – продана.

 

Споживачу також вигідний механізм NEM, адже він купуватиме дешевшу електроенергію, адже для її виробництва необхідно менше ресурсів. 

 

“Чим більше в нас буде об’єктів ВДЕ, тим більше  ми буде енергетично незалежними. І органи місцевого самоврядування повинні сприяти створенню таких об’єктів генерації чистої енергії”, – закликає Юрій Шафаренко.

 

Коли чекати на Закон?

Прогнозується, що законопроект про NEM буде готовий у грудні 2021 року і його буде прийнято у першому кварталі 2022 року. Нині робоча група приймає пропозиції та зауваження щодо уже напрацьованих пунктів, а в жовтні 2021 року відбудуться громадські обговорення положень проекту Закону.

 

Марія Доманська, медіа координаторка Коаліції “Енергетичний перехід”