Міркуєте над тим, щоб працювати на себе та розвивати власну справу, але не вистачає стартового капіталу? Або ви голова ОТГ, маєте невикористані ресурси та думаєте, як створити робочі місця у громаді? Або ви хочете розпочати екологічний бізнес, що принесе користь не лише вам, а й іншим однодумцям та довкіллю? Тоді вам точно треба знати про таку форму бізнесу, як енергокооператив. Та досвід тих громад, хто вже спробував цю бізнес-модель в Україні. У цьому матеріалі ми розповімо, що таке енергокооператив, його суть та основні відмінності від інших форматів, історії громад, що мають енергокооперативи в Україні, їхні перемоги та провали. І головне – що треба знати кожному, хто вирішить створити енергокооператив у своїх громаді.
Що таке енергетичний кооператив і нащо він громадам?
Офіс з фінансового та економічного аналізу ВРУ (FEAO) у своєму дослідженні наводить таке визначення:
Енергетичні кооперативи – є об’єднаннями громадян, підприємств та організацій, метою яких є реалізація різноманітних локальних проектів у сфері відновлювальної енергетики. Найчастіше такі об’єднання спрямовують свої зусилля на децентралізоване, екологічне і незалежне від компаній та концернів, виробництво енергії.
FEAO наводить приклад сфер, у яких може працювати енергокооператив:
- виробництво енергії (сонячна енергія, вітрова енергія, біогаз, когенерація, тобто комбіноване виробництво тепла та електроенергії);
- продаж альтернативної енергії (електроенергії, теплоенергії, газу);
- купівля й експлуатація енергомереж;
- послуги, спрямовані на ефективне використання енергії (надання консультацій, енергозбереження будівель, реалізація різноманітних проектів з енергоефективності) тощо.
Ця бізнесмодель порівняно нова, та тільки-но починає розвиватися в Україні, тоді як закордоном переваги енергокооперативів вже активно використовують.
Ми розповімо про два приклади роботи енергокооперативів в Україні.
Досвід першопрохідців в Україні, які заснували енергокооперативи у невеликих громадах
Енергокооператив “Сонячне місто” у Славутичі (Київська область)
Поспілкувалися з Андрієм Зінченком, головою та співзасновником «Сонячного Міста»
Зображення: знімок екрану на сайті “Сонячного міста”, що зображає суть роботи кооперативуМета та історія заснування
“Ми хотіли реалізувати на практиці концепцію роботи енергетичного кооперативу, аби показати українцям, що можна спільно інвестувати в енергетичні об’єкти. Це можна зробити в Україні сьогодні, за вітчизняним законодавством, маючи трохи настирливості, впертості й творчості. З 2014 року ми почали пропагувати ідею створення енергетичних кооперативів, і бачили кілька невдалих спроб його створити. Вирішили на практиці показати, як все це діє, адже в теорії все просто, а в житті, коли стикаються інтереси людей, регуляторна політика і технології – все може статися по-іншому. У кінці серпня 2018 року зареєстрували “Сонячне місто”. Кооператив може створювати дуже різні цінності, адже це багатогранний формат, і він має багато варіантів моделей функціонування. Наприклад, наша модель кооперативу – отримання прибутку від продажу електроенергії за зеленим тарифом. Може бути кооператив, що створений з метою задоволення потреб його власників у пальному чи інше”.
Засновники та члени енергокооперативу
“ “Кістяк” засновників – троє людей. Це я, Віктор Хоменко, Костянтин Чернишов. Але на різних етапах реалізації ідеї долучалися різноманітні фахівці – маркетолог, юрист, спеціаліст з просування. ГО «Greencubator» немало доклала до цього власних зусиль. Зазвичай, це ядро з кількох людей та ціла мережа зацікавлених та долучених, зокрема цю мережу створюють і самі вкладники (співінвестори) кооперативу. На сьогодні вже маємо 97 членів нашого енергокооперативу”
Виробничі потужності енергокооперативу, та за якою схемою він працює
“Є три сонячні електростанції, що розміщені на трьох дахах в центрі Славутича . Їх потужність за умов постійного струму – 48 КВт, 48 КВт та 144 КВт відповідно.У мережу вони “видають” – 40, 40 та 120 КВт електроенергії відповідно. Наші станції будуть працювати за зеленим тарифом, і ми не планували у цій схемі заміщення енергопотреб власників, тож всю згенеровану енергію ми продаємо державному підприємству «Гарантований Покупець». Загальна потужність, яку ми, згідно з технічними умовами можемо постачати в загальну мережу – 200 КВт. Згідно з проектними розрахунками, за рік електростанції мають відпускати в мережу 147 801 КВт/год. Тобто 148 МВт/год електроенергії. З березня 2020-го, ми проводимо моніторинг, і згідно з його даними, близько 37 МВт/год було видано в мережу. Але треба врахувати, що весняні місяці – найсприятливіші з точки зору інсоляції”.
Результати та розподіл прибутку кооперативу
“Одним із результатів роботи кооперативу також є те, що близько 35 тонн парникових газів, а саме СО2, вже було заміщено (не вивільнено в атмосферу). Орієнтовний прибуток кооперативу дуже залежить від того, скільки у вас паїв у кооперативі. У нашому кооперативі прибуток розподіляється між власниками не щомісячно, а щороку. Адже, сонячний цикл річний, тому так логічніше. Наприкінці цього року ми розподілимо річний прибуток між вкладниками згідно з тими паями, які вони мають в кооперативі. Крім того, 5 % від чистого річного прибутку ми інвестуємо у місто Славутич, аби місцеве керівництво могло робити корисні для жителів речі.”
ТОВ “Берездівський енергетичний кооператив” у Берездові (Хмельницька область)
Поспілкувалися з Андрієм Мартинюком, виконавчим директором Громадської організації “Екоклуб”, що є однією із засновників кооперативу
Мета та історія заснування
“Кооператив – це інституція, де люди отримують прибуток завдяки своїм вкладенням у спільну справу. А якщо це енергокооператив – то його діяльність сприяє ще й розвитку зеленої генерації. Команда ГО “Екоклуб, зрозумівши всі переваги такої моделі, почали просувати цю концепцію, і доносити її до представників місцевого самоврядування різних міст та містечок. Одним із таких виявився Максим Ткачук з Берездова (Славутицький район, Хмельницька область) – начальник фінансового відділу Берездівської ОТГ. Максим зацікавився ідеєю енергокооперативу, адже у громаді, де він проживає, є один невикористаний, але цінний ресурс – солома на полях після збору врожаїв. Виникла ідея – створений в майбутньому енергокооператив може з цієї соломи утворювати паливні брекети. Виготовлені брекети використовувати для опалення шкіл. Згідно з приблизними розрахунками, це дешевше ніж опалювати будівлі газом. Максим Ткачук домовився з місцевими фермерами про збір соломи з полів (до цього солома лишалася на полях та перегнивала), за умови, що кооператив викупить у них цю сировину. Наприкінці 2018 року було зареєстровано нове Товариство з обмеженою відповідальністю “Берездівський енергетичний кооператив” Особливістю новоутвореного ТОВ було те, що згідно зі Статутом, кожен член Товариства має один голос при ухваленні рішень, незалежно від розміру його внеску. При цьому весь отриманий прибуток розподіляється між учасниками відповідно до пайового внеску кожного. Інша важлива річ у статуті цього ТОВ – це те, що певна частка прибутку не розподіляється між членами кооперативу, а накопичується на рахунку підприємства, аби закуповувати додаткове обладнання для діяльності. Наприклад, додатковий прес для утворення тюків чи котел, або будь-що інше, що відповідає тематиці діяльності кооперативу. Ці дві інновації, прописані у статуті ТОВ, роблять його незвичайним Товариством, а ТОВ у форматі енергетичного кооперативу.”
Засновники та члени енергокооперативу
“На сьогодні їх вісім. Комунальне підприємство при Берездівській сільській раді, громадська організація “Екоклуб”, та ще 6 місцевих фермерів як фізичні особи-підприємці (ФОПи)”.
Виробничі потужності енергокооперативу, та за якою схемою він працює
“Запланували таку схему: кооператив закуповує у місцевих фермерів тюки соломи, утворює з цієї сировини паливні брекети і продає їх сільській раді або на відкритому ринку. У випадку, якщо брекети закуповує місцева сільська рада, витрати на їх транспортування суттєво знижуються. Тобто локальний виробничий цикл. Така схема має бути вигідна усім потенційним учасникам. Місцеві фермери продаватимуть солому, яку раніше просто спалювали, ті фермери-учасники кооперативу ще й додатково отримують частку прибутку від його діяльності. Сільська рада завдяки використанню місцевих брекетів як палива заощаджуватиме на опаленні адміністративних будівель – шкіл. Тобто на зміну газу використовуватимуть місцеві солом’яні брекети.”
Результати на сьогодні та плановий прибуток
Попри плани та вигідні перспективи – фактична діяльність енергокооперативу поки не розпочалася. Андрій Мартинюк наводить кілька тому причин.
“По-перше, люди не до кінця вірять у бездоганність запропонованої моделі – об’єднання багатьох зацікавлених сторін, однією з яких виступає влада. По-друге, у таких ситуаціях прослідковується відсутність закріпленої культури спільної діяльності, яка існує у Німеччині чи інших розвинутих державах. По-третє, з часу заснування кооперативу газ суттєво подешевшав як паливо. І мотивація переходити на паливні брекети з соломи – зменшилася. Четвертий фактор – брак фахівців на місцях, що можуть якісно обслуговувати техніку з виготовлення паливних брекетів. Тож обладнання для поточної роботи ще не закупили. Згідно з початковими планами стартові вкладення ( від 1 до 1,5 мільйонів гривень) учасників мали б окупитися за 4,5- 5 років. Очікувана прибутковість – від 200 до 300 тисяч гривень за рік”.
Коротка інструкція про заснування енергокооперативу в Україні на основі досвіду першопрохідців
Які основні кроки для тих, хто хоче заснувати енергокооператив?
Крок 1. Оцінка потенціалу такого кооперативу: проаналізувати, які є ресурси для використання в обраній громаді, потенційні учасники та фахівці.
Крок 2. Вибір технології для використання цих ресурсів.
Крок 3. Перші економічні й технічні розрахунки.
Крок 4. Залучення членів кооперативу та його прихильників. Вибір громади.
Крок 5. Вибір правової моделі кооперативу – ТОВ, ВАТ чи інше.
Крок 6. Розробка документації: статут і його реєстрація у реєстраційній службі. На цьому етапі варто залучати майбутніх членів.
Крок 7. Закупівля виробничого обладнання.
Крок 8. Початок операційної діяльності.
“Будь-який кооператив – це бізнес-проект для його засновників та вкладників. Він може мати соціально-корисну складову, але передусім це бізнес. Він повинен мати здорову фінансову основу, тому на перших етапах не варто забувати про створення бізнесплану з аналізом витрат і створених вигод”, – додає Андрій Зінченко.
Хто може стати учасником енергокооперативу?
Учасниками енергокооперативу можуть бути як юридичні, так і фізичні особи- підприємці. Комунальні установи, громадські організації, ФОП можуть долучитися до діяльності кооперативу. Загальна кількість членів (учасників) кооперативу необмежена. Кожен член енергетичного кооперативу є його бенефіціаром, тобто отримує безпосередню користь від господарської діяльності.
Які фахівці потрібні для заснування енергокооперативу з досвіду першопрохідців?
“Для створення енергокооперативу потрібні ті ж самі фахівці, що й для створення бізнеспроекту. Необхідно залучати спеціалістів-фінансистів, людину, яка координує спільноту людей, що вкладають в кооператив. Очевидно, треба мати податкового консультанта та спеціаліста, що перевірить неупереджено усі фінансові розрахунки. Податковий консультант може надати всі рекомендації щодо режиму сплати податків кооперативом. Податковий режим може бути як спрощений, так і звичайний, його можна обирати.” – пояснює Андрій Зінченко.
Андрій Мартинюк, один із співзасновників енергокооперативу в Берездові додає такі уточнення:
“На мою думку, варто залучити: ініціативних жителів чи керівників самої громади. Тобто людей, що одночасно знаються на правових і економічних механізмах діяльності держави та місцевої влади, знають інтереси місцевих зацікавлених сторін (потенційних учасників кооперативу), потреби громади і її потенціал. Також фахівця, що розуміється на обраній технології, як з технічної, так і з економічної точки зору, аби проаналізувати, які слабкі та сильні сторони обраної технології, та її потенціал на території обраної громади. Громадські організації, що нададуть експертну підтримку. Мають бути сторонні організації чи особи, що будуть ініціювати та просувати громади до таких енергетичних рішень. Адже без цього шанс, що така ініціатива виникне сама по собі у місцевих громад, не великий” – наголошує Андрій Мартинюк.
Чому вигідно створювати енергокооперативи в Україні?
В Україні на законодавчому рівні регулюється питання діяльності кооперативів, зокрема енергетичних. Пункти про кооперативи зустрічаються у Законі Україні “Про альтернативні джерела енергії”. Саме цей державний документ на сьогодні вважається основним джерелом для тих, хто хоче створити енергокооператив.
“До того ж, в Україні дуже високі ставки за кредитами для бізнесу. Кредити з відсотками понад 15 % “вбивають” мотивацію для підприємців розпочинати власну справу. Об’єднання кількох внесків підприємців в один кооператив зменшує навантаження і ризики на кожного учасника. Українці поки мають менший дохід, ніж німці, тож у нас менше ймовірності, що один бізнесмен-початківець зможе витратити кілька тисяч євро на дахову сонячну станцію і одноосібно отримувати прибуток від продажу електроенергії. Формат об’єднання в енергокооператив дає можливість створити прибутковий бізнес, залучивши внески багатьох учасників, тож стартова інвестиція, наприклад, у 200 тисяч євро стає реалістичнішою” – пояснює Андрій Мартинюк.
Андрій Зінченко додає, чому це вигідно для невеликих громад:
“Основна вигода від енергетичних кооперативів в Україні – це прийнятий, якісний спосіб інвестувати в розподілені джерела енергії, в енергоефективність. Основна вигода для громади, що має енергокооператив, нове сучасне підприємництво. За умови, якщо громада готова домовлятися і співпрацювати з інвесторами-вкладниками в енергокооператив. Допомога місцевого самоврядування таким енергокооперативам дуже важлива! Це нова можливість залучати інвестиції у громаду, причому здебільшого місцеві” – підсумовує співзасновник “Сонячного Міста”
Які існують ризики?
“Окрім того, що немає досвіду спільної роботи в одному кооперативі, і треба мати стабільну зацікавленість усіх сторін – будьте готові, що ви теж станете першопрохідцями на шляху до створення енергокооперативу. Оскільки форма такої діяльності ще порівняно нова для України, немає апробованих і затверджених схем, зразків документів. Тож ви будете новаторами” – підсумовує Андрій Мартинюк.
“Перепонами для створення енергокооперативу я б назвав небажання людей у громаді домовлятися між собою, а також цінувати вкладення сторонніх осіб, які організовують сам процес, та фактично домовляються з різними сторонами. Якщо ви можете цього уникнути – успіх більш ймовірний”. – підсумовує Андрій Зінченко.
На завершення варто додати, оскільки громади з процесом децентралізації отримали фінансову незалежність, можливо, прийшов час подумати про енергетичну незалежність? Успішним прикладом для малих громад є Фельдхайм – відоме селище Німеччини, що завдяки власним потужностям для генерації енергії, стало повністю незалежним від держави, та “живиться” на 100 % відновлюваною енергією. Усі 135 жителів цього крихітного села працевлаштовані на локальному виробництві, а Фельдхайм приймає щороку купу спеціалістів з усього світу, які хочуть перейняти досвід цієї громади. Як зазначають герої цього матеріалу, енергокооперативи у Німеччині стали однією із рушійних сил стрімкого переходу країни на відновлювану енергетику.
Маргарита Мостова
для сайту “Енергетичний перехід”